Загружается, подождите...

Диприван (Diprivan)


міжнародна та хімічна назви: пропофол;2,6-діізопропілфенол;

основні фізико-хімічнівластивості: біла або майжебіла гомогенна емульсія, практично вільна від твердих часток та крупнихмасляних крапель. При тривалому вистоюванні можливе іі розшарування.

склад: 1 мл емульсiї мiстить 10 мг пропофолу; допоміжні речовини: олiя соєва, гліцерин,фосфатид очищений яєчний, сіль динатрієва ЕДТА, натрiю гідроксид, вода дляін’єкцій.

Форма випуску. Емульсія для інфузій.

Фармакотерапевтична група. Засоби для загальної анестезiї. Код АТСN01A X10.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Пропофол - засіб длязагальної анестезії, що має короткочасну дію і викликає швидкий медикаментознийсон протягом приблизно 30 с. Зазвичай відновлення свідомості відбуваєтьсяшвидко. Механізм дії, як і у разі застосування інших засобів для анестезії, немає належного пояснення. Як правило, при застосуванні пропофолу для вступної анестезії та для її підтриманняспостерігаються зниження середніх показників артеріального кров’яного тиску танезначні зміни частоти серцевих скорочень. Разом з тим гемодинамічніпараметри звичайно залишаються відносно стійкими під час підтримання анестезії.Хоча після введення пропофолу може виникати пригнічення дихання, будь-якіефекти, подібні до тих, що виникають при застосуванні інших внутрішньовенниханестезуючих засобів, легко піддаються контролю у клінічних умовах.Пропофол зменшує церебральний кровотік, внутрішньочерепний тиск та знижуєцеребральний метаболізм. Зменшення внутрішньочерепного тиску більш виражене ухворих з підвищеними базовими показниками внутрішньочерепного тиску.Пробудження, як правило, відбувається швидкоі з ясною свідомістю, частота випадків головного болю, післяопераційної нудотита блювання низька.Пропофол у терапевтичних концентраціях непригнічує синтез гормонів кори надниркових залоз.Фармакокінетика. Зменшення концентрації пропофолу після введення болюсної дози або після припинення вливання можнаописати за допомогою відкритої трифазної моделі.Перша фаза характеризується дуже швидким розподілом (напівперіоддорівнює 2 - 4 хв.), друга - швидким виведенням з організму (період напіввиведення – 30 - 60 хв.). Далі спостерігаєтьсяповільніша фаза, для якої характерний перерозподіл пропофолу із слабкоперфузованої тканини у кров.Пропофол широко розподіляється і швидко виводитьсяз організму (загальний кліренс становить 1,5 - 2 л/хв.). Препаратметаболiзується головним чином у печiнцi, внаслідок чого утворюються неактивнісполуки пропофолу і відповідний до нього хінол, якi виводяться із сечею.Коли Пропофол застосовують для підтриманняанестезії, концентрація його в крові асимптотично досягає стабільного рівня, щовідповідає швидкості його введення. У межах швидкостей вливання, якірекомендуються, фармакокінетика препарату має лінійний характер.

Показання для застосування. Короткочасна анестезія. Вступна анестезіята її підтримання. Забезпечення седативного ефекту у дорослих хворих, якізнаходяться в палатах інтенсивної терапії і, яким проводиться штучна вентиляціялегенів. Для седації із збереженням свідомості під час проведення хірургічнихабо діагностичних процедур.

Спосіб застосування та дози. Як правило, Диприван вимагає додатковогозастосування знеболювальних засобів. Добре поєднується зі спинномозковою таепідуральною анестезією; з лікарськими засобами, які використовуються дляпремедикації, з міорелаксантами, інгаляційними засобами та аналгетиками;фармакологічної несумісності між цими засобами не виявлено.

Дорослі. ВСТУПНА анестезія. Диприван можна застосовувати для вступної анестезії шляхом повільногоболюсного введення або інфузії.Незалежно від того, проводилася чи ніпремедикація, Диприван рекомендується титрувати (болюсне введення або інфузіяприблизно 40 мг кожні 10 с для середнього дорослого пацієнта у задовільномустані) залежно від реакції хворого до появи клінічних ознак анестезії. Длябільшості дорослих пацієнтів до 55 років доза Дипривану становить 1,5 - 2,5 мг/кг. Сумарну необхідну дозу можна зменшити,використовуючи менші швидкості введення (20 - 50 мг/хв.).Для пацієнтів старше цього віку, як правило, потрібна менша доза. Пацієнтам 3та 4-го класів за шкалою ASA введення слід здійснювати з меншою швидкістю(приблизно 20 мг кожні 10 с).Підтримання загальної анестезії. Анестезію можна підтримувати постійною інфузією Дипривану або шляхом повторних болюснихін’єкцій, необхідних для підтримання потрібноїглибини анестезії.Постійна інфузія. Швидкість введення значноваріює залежно від індивідуальних особливостей хворих. Як правило, швидкість умежах 4 - 12 мг/кг/год. забезпечує підтримкуадекватної анестезії.Повторне болюсне введення. Якщовикористовується техніка повторного болюсного введення, залежно від клінічноїнеобхідності вводиться доза від 25 до 50 мг.Забезпечення седативного ефекту під часінтенсивної терапії. При використанні Дипривану з метоюзабезпечення седативного ефекту у дорослих хворих, яким проводять штучнувентиляцію легенів (ШВЛ) і які одержують інтенсивну терапію, препаратрекомендується застосовувати шляхом постійної інфузії. Швидкість інфузії слідкоригувати згідно з необхідною глибиною седативного ефекту, але швидкості вмежах 0,3 - 4,0 мг/кг/год. повинні забезпечити задовільний седативний ефект.седація із збереженням свідомості під часпроведення хірургічних або діагностичних процедур.Для забезпечення седативного ефекту під часпроведення хірургічних або діагностичних процедур доза підбираєтьсяіндивідуально та титрується до отримання клінічної віповіді.Більшості пацієнтів для ініціювання седаціїнеобхідна доза становить 0,5 – 1 мг/кг, яка вводиться протягом 1 – 5 хвилин.Підтримання седації досягається шляхом титрування Дипривану до бажаного ступеняседації – для більшості пацієнтів ця доза становить 1,5 – 4,5 мг/кг/годину.Додатково до інфузійного введення для посилення глибини седації може знадобитисяболюсне введення дози 10 – 20 мг. У пацієнтів 3 та 4 класів за шкалою ASA дозаповинна бути зменшена.

Хворі літнього віку.У хворих літнього віку доза Дипривану,необхідна для ввідної анестезії, повинна бути зменшена. При зменшенні дози слідбрати до уваги фізичний стан і вік пацієнта. Зменшена доза повинна вводитисяповільніше, її слід титрувати відповідно до реакції пацієнта. При застосуванніДипривану для підтримуючої анестезії або седації швидкість інфузії або “бажануконцентрацію” слід зменшити. У пацієнтів 3 – 4 класів за шкалою ASA доза ташвидкість введення повинні бути ще меншими. Пацієнтам літнього віку швидкеболюсне введення (разове або повторне) не проводиться через ризик пригніченнясерцевої та дихальної систем.

Діти.ВСТУПНА анестезія. При застосуванні Дипривану з метоюзабезпечення індукції в анестезію у дітей старше 3 років його слід повільновводити доти, доки не виникнуть клінічні ознаки анестезії. Дозу слід коригуватизгідно з віком і/або масою тіла. Для більшості дітей віком від 8 років дляввідної анестезії, як правило, потрібно приблизно 2,5 мг/кг Дипривану. Длядітей молодше цього віку дози можуть бути вищими. Нижча доза рекомендується длядітей 3 – 4-го класу за шкалою ASA.Підримання загальної анестезії. Дітям старше 3 років анестезію можна підтримувати постійноюінфузією Дипривану або шляхом повторних болюсних ін’єкцій, необхідних дляпідтримання потрібної глибини анестезії. Швидкість введення значно варіює середпацієнтів, але швидкість введення від 9 до 15 мг/кг/год., як правило, дозволяєдосягти адекватної анестезії.

Спосіб введення.Диприван можна застосовувати для інфузії унерозведеному вигляді з використанням пластмасових шприців або скляних флаконівдля інфузії. Коли Диприван застосовують у нерозведеному вигляді дляпідтримуючої анестезії, рекомендується завжди користуватися перфузорами абоінфузоматами для того, щоб здійснювати контроль швидкості введення. Диприван можна також застосовувати розведениму 5% розчині декстрози у мішках з ПВХ або у скляних флаконах. Розчин, який неповинен перевищувати співвідношення 1:5 (2 мг пропофолу/мл), повинен готуватисявідповідно до правил асептики безпосередньо перед застосуванням. Суміш зберігаєстабільність протягом 6 год. Розведення можна здійснювати з використанням різнихтехнічних систем для інфузії, але набір для вливання, використаний окремо, можеспричинити випадкове, безконтрольне введення великих об’ємів розчину Дипривану.Бюретки, лічильники крапель або дозуючий насос завжди повинні входити до складунабору для інфузії. Ризик неконтрольованого вливання слід брати до уваги прирозрахунку максимальної кількості розчину в бюретці.Диприван може бути введений через трійник з клапаномз додаванням його до 5% розчину декстрози для внутрішньовенного введення, 0,9%розчину натрію хлориду для внутрішньовенного введення або 4% розчину декстрозиз 0,18% розчином натрію хлориду для внутрішньовенного введення.Диприван можна попередньо змішувати з альфентанілом500 мкг/мл (“Рапіфеном”) у співвідношенні 20:1 - 50:1 та вводитивнутрішньовенно. Суміш слід готувати в асептичних умовах і використати протягом6 год. після приготування.Щоб зменшити біль при введенні, Диприван може бутизмішаний з 1% розчином лідокаїну в пластмасовому шприці у співвідношенні 20:1або 20:0,5 відповідно, безпосередньо перед застосуванням.Розведення Дипривану іодночасне застосування його разом з іншими лікарськими засобами або розчинамидля введення

Метод

застосування Добавка або розчинник

Препарат

Застереження Попереднє змішування 5% розчин декстрози для внутрішньовенного вливання Змішати разом одну частину Дипривану та до 4 частин 5% розчину декстрози для внутрішньовенного вливання в мішках з ПВХ або в скляних флаконах. При розведенні у мішках із ПВХ рекомендується заповнити мішок повністю, після чого видалити певну кількість розчину для вливання і замінити його еквівалентним об’ємом Дипривану Готувати, дотримуючись умов асептики, безпосередньо перед застосуванням. Суміш є стабільною протягом 6 год. Лідокаїну гідрохлорид для ін’єкцій (0,5% або 1% без консервантів) Змішати разом 20 частин Дипривану і до 1 частини 0,5% або 1% ін’єкційного розчину лідокаїну гідрохлориду Готувати суміш, дотримуючись умов асептики, безпосередньо перед застосуванням. Застосовувати тільки для індукції Альфентаніл для ін’єкцій (500 мкг/мл) Змішати Диприван з альфентанілом для ін’єкцій у співвідношенні 20:1-50:1 Готувати суміш, дотримуючись умов асептики, застосувати протягом 6 год. після приготування Одночасне введення за допомогою трійника з клапаном 5% розчин декстрози для внутрішньовенного вливання Одночасне введення здійснювати за допомогою трійника з клапаном Трійник з клапаном розташувати поруч з місцем для введення 0,9% розчин натрію хлориду для внутрішньовенного вливання; Дивись вище Дивись вище 4% розчин декстрози з 0,18% розчином натрію хлориду для внутрішньовенного вливання Дивись вище Дивись вище

Побічна дія. Ввідна анестезія з Диприваном звичайно проходитьм’яко з мінімальними ознаками збудження. Найчастіше повідомлялось про фармакологічнопередбачувані для анестезуючих засобів небажані явища, такі як гіпотензія.Беручи до уваги природу анестезії та стан пацієнтів, що отримують інтенсивнутерапію, явища, про які повідомлялось, можуть бути пов’язані з процедурами, щопроводились, або зі станом пацієнтів. Можливі небажані явища наведені утаблиці. Дуже часто (>1/10) Загальні розлади та стан місця введення Біль у місці введення(1) Часто (>1/100 <l/10) Судинні розлади Серцеві розлади Артеріальна гіпотензія (2) Брадикардія(3) Дихальні, грудні медіастинальні розлади Тимчасове апное під час введення Гастро-інтестинальні розлади Нудота та блювання протягом фази пробудження Розлади нервової системи Головний біль протягом фази пробудження Загальні розлади та стан місця введення Абстинентний синдром у дітей(4) Судинні розлади Припливи у дітей (4) Рідко >1/1000,<l/100) Судинні розлади Тромбоз і флебіт Дуже рідко >1/10 000 < 1/1000) Нервові розлади Епілептоформні рухи, включаючи конвульсії та опістотонус під час введення, підтримання і пробудження Надзвичайно рідко (<1/10 000) Скелетно-м’язові розлади та розлади сполучної тканини Рабдоміоліз(5) Гастро- інтестинальні розлади Панкреатит Ушкодження, отруєння і процедурні ускладнення Пропасниця Ниркові розлади Зміна кольору сечі після тривалого застосування Розлад імунної системи Анафілаксія - може включати ангіоневротичний набряк, еритему, бронхоспазм і гіпотензію. Репродуктивна система та молочні залози Сексуальне розгальмування Серцеві розлади Легеневий набряк Розлади нервової системи Післяопераційна втрата свідомості (1) Може бути зменшений при використанні великих венпередпліччя та ліктьової ямки. Місцевий біль при введенні Дипривану 1% можетакож бути зменшений шляхом додаванням розчину лідокаїну (див. розділ “Спосібзастосування та дози”).(2) Зрідка артеріальна гіпотензія може вимагативведення рідин внутрішньовенно та зменшення дози Дипривану.(3) Виражена брадикардія виникала рідко, були поодинокі повідомлення проасистолію.(4) Через раптове припинення введення Дипривану під часпроведення інтенсивної терапії.(5) Рідкі повідомлення про рабдоміоліз, коли Диприванзастосовували у дозах, більших за 4 мг/кг/год. у пацієнтів відділеньінтенсивної терапії.Неліцензійне застосування педіатричних доз препаратуу новонароджених може призвести до пригнічення серцево-дихальної системи.

Протипоказання. Диприван протипоказаний пацієнтам з відомоюгіперчутливістю до пропофолу або до будь-якого компонента препарату.Диприван протипоказаний дітям до 3 років.Диприван протипоказаний для седації дітямусіх вікових груп, що хворі на круп або епіглотит та хворим, які отримуютьінтенсивну терапію.

Передозування. Випадкове передозування, певно, може стати причиноюпригнічення серцевої діяльності та дихання. У разі пригнічення дихання слідпровести штучну вентиляцію легенів за допомогою кисню. При пригніченнісерцево-судинної діяльності голову хворого слід опустити донизу, у серйознішихвипадках може знадобитися використання плазмозамінників і пресорних засобів.

Особливостi застосування. Диприван повинен вводитися персоналом, якиймає спеціальну підготовку (або, у разі необхідності, лікарями, які пройшлипідготовку щодо надання допомоги хворим при проведенні інтенсивної терапії). Захворими необхідно здійснювати постійний моніторинг. Апаратура для підтриманнявільної прохідності дихальних шляхів, штучної вентиляції легенів, кисневогозбагачування, а також інших реанімаційних заходів повинна бути постійно уробочому стані. Диприван не повинна вводити особа, яка виконує діагностичну абохірургічну процедуру.При застосуванні Дипривану для забезпеченняседативного ефекту під час проведення хірургічних або діагностичних процедур запацієнтом слід ретельно наглядати для виявлення ранніх ознак гіпотензії,обструкції дихальних шляхів і кисневої десатурації.Як і при застосуванні інших анестезуючих засобів,при застосуванні Дипривану для седації протягом оперативних процедур упацієнтів можуть виникати самовільні рухи. Тому під час оперативних процедур,що вимагають іммобілізації пацієнта, ці рухи можуть мати певний ризик дляоперативного поля.Для забезпечення гарантії повного відновленняпацієнта після анестезії необхідний певний час для спостереження за ним довиписування з лікарні. Дуже рідко використання Дипривану може бути пов’язане зперіодом післяопераційної втрати свідомості, і може супроводжуватисяпідвищенням м’язового тонусу. Це спостерігається або не спостерігається передпробудженням пацієнта. Хоча відновлення може відбуватися самостійно, занесвідомим хворим слід наглядати.Як і при застосуванні інших ін’єкційних анестезуючихзасобів, особливий контроль та обережність при застосуванні слід забезпечитипацієнтам із серцевою, легеневою, нирковою або печінковою недостатністю, атакож зневодненим та ослабленим пацієнтам.Диприван не має достатньої ваголітичної дії. Колиіснує ймовірність домінування вагусного тонусу або коли Диприван застосовуютьразом з іншими засобами, які можуть стати причиною брадикардії, є доцільнимвнутрішньовенне введення антихолінергічного засобу перед ввідною анестезією абож у період її підтримання.Якщо Диприван вводять хворому на епілепсію, є ризиквиникнення судом. Належну увагу слід приділяти пацієнтам з порушеннямиліпідного обміну, а також при інших станах, які вимагають обережногозастосування ліпідних емульсій. Рекомендується проводити моніторинг рівнів ліпідіву крові у тих випадках, коли Диприван призначають пацієнтам, які, як вважають,мають особливий ризик надмірного накопичення жирів. Якщо моніторинг свідчитьпро недостатнє виведення жирів з організму, застосування Дипривану слідскоригувати належним чином. При одночасному внутрішньовенному введенні хворомуіншого засобу, що містить ліпіди, дози слід зменшити, враховуючи кількістьліпідів, введених у складі Дипривану. 1,0 мл Дипривану містить приблизно 0,1 гжиру.Диприван не рекомендований новонародженим длявступної та підтримуючої анестезії. За даними повідомлень про неліцензійнезастосування у новонароджених доз, що рекомендовані дітям від 3 до 16 років,можливе пригнічення серцево-дихальної системи. Не слід застосовувати Диприван для седації передчаснонароджених, які отримують інтенсивну терапію. Не слід використовувати Диприван для седації дітей,що хворі на круп або епіглотит та хворих, які отримують інтенсивну терапію. Забезпечення седативного ефекту під часхірургічних або діагностичних процедур. Диприван не рекомендований дітям, оскількийого безпека та ефективність не доведені у цієї групи пацієнтів.Особливі попередження стосовно відділення інтенсивноїтерапіїДуже рідко повідомлялось про метаболічний ацидоз, рабдоміоліз,гіперкаліємію та/або серцеву недостатність, у деяких випадках з летальнимкінцем, у пацієнтів у критичному стані, які знаходились у відділенніінтенсивної терапії та отримували Диприван для седації. Цілком імовірно, цесвідчить про дефіцит надходження кисню до тканин. Однак причинно-наслідковийзв’язок між цими явищами та застосуванням Дипривану не встановлений. Всізаспокійливі та терапевтичні препарати (включаючи Диприван), щовикористовуються у відділеннях інтенсивної терапії, повинні титруватися длятого, щоб підтримати оптимальне постачання кисню та гемодинамічні параметри. ЕДТА, що входить до складу препарату, утворюєхелатні комплекси з іонами металів, включаючи іони цинку. Слід розглядатинеобхідність додаткового призначення цинку при тривалому застосуванніДипривану, особливо пацієнтам, які мають схильність до дефіциту цинку,наприклад при опіках, діареї та/або сепсисі. Диприван не містить антимікробнихконсервантів і може бути сприятливим середовищем для росту мікроорганізмів. Принаповненні Диприваном стерильного шприца або перфузора слід дотримуватисяправил асептики; препарат необхідно набирати відразу ж після розкриття ампулиабо після вилучення з пробки флакона захисного ущільнення. Введення слідпочинати негайно. Асептичні умови повинні бути забезпечені як щодо Дипривану,так і до апаратури для введення протягом iнфузiї. Будь-які інфузійні розчини,додані в інфузійну лінію з Диприваном, слід вводити якнайближче до місцярозташування канюлі. Диприван не можна вводити через мікробіологічний фільтр.Шприц з Диприваном застосовується для кожного окремого пацієнта лишеодноразово. Відповідно до встановлених для інших ліпідних емульсій правилтривалість введення Дипривану не повинна перевищувати 12 год. По закінченніінфузії препарату або 12-годинного періоду вливання необхідно замінитиобладнання для введення Дипривану.При введенні міорелаксантів не слідвикористовувати ту саму систему для внутрішньовенного вливання, що і дляДипривану, без попереднього її промивання.Забезпечення седативного ефекту під часінтенсивної терапії. Диприван не рекомендований як седативний засіб дітям,оскільки його ефективність та безпека не доведені у цієї групи пацієнтів. Хочапричинно-наслідкового зв’язку встановлено не було, при неліцензійномузастосуванні були повідомлення про серйозні небажані явища (включаючи летальнівипадки), і дані явища найчастіше спостерігалися у дітей з інфекціями дихальнихшляхів, яким вводили дози, що перевищували рекомендовані дози для дорослих.Застереження щодо застосування.Перед застосуванням ємність з Диприваномслід струснути. Будь-які залишки вмісту ємності післязастосування треба знищити.Вагітність і лактація. Диприван не слідзастосовувати у вагітних. Диприван застосовують під час переривання вагітностів першому триместрі. Диприван не слід застосовувати в акушерстві яканестезуючий засіб, оскільки він проникає через плацентарний бар’єр і йогозастосування може бути пов’язане з неонатальною депресією.Лактація. У випадках введення Диприванужінкам, які годують груддю, безпека для новонароджених встановлена не була.Вплив на здатність керувати автомобілем іпрацювати з механізмами.Пацієнтів слідінформувати про те, що анестезія може негативним чином вплинути на здатністькерувати автомобілем або працювати з іншою технікою.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Диприван добре поєднується зіспинномозковою та епідуральною анестезією; з лікарськими засобами, яківикористовуються для премедикації; з міорелаксантами, інгаляційнимианестетиками і аналгетиками. Фармакологічної несумісності не відзначалося.Менші дози Дипривану можуть бути потрібними у тих випадках, коли загальнаанестезія використовується як доповнення до методів регіональної анестезії.

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місціпри температурі2 - 25°С; не заморожувати. Термiнпридатностi - 3 роки.
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z