Загружается, подождите...

Азоту закис (Dinitrogenoxyde)


міжнародна назва: dinitrogen oxyde;

основні фізико-хімічні властивості: безбарвний газ, важчий за повітря, зхарактерним запахом. Відносна густина дорівнює 1,527. Молекулярна маса 44.01.Добре розчиняється у воді (1:2), крові і не розчиняється у липидах. При 00С і тиску 30 атм, а також при звичайній температурі і тиску 40 атм згущається вбезбарвну рідину. З 1 кг азоту закису рідкого утворюється 500 л газу. Закисазоту у чистому виді, як і в суміші з повітрям і киснем сомовільно не вибухає іне запалюється, але підтримує горіння. Не займається, але підтримує горіння. Усуміші з ефіром, циклопропаном, хлоретилом у певних концентраціяхвибухонебезпечний.

склад: азоту закис – 97%.

Форма випуску. Газ.

Фармакотерапевтична група. Засіб для загальної анестезії. Код АТС N01AX13.

Фармакологічні властивості. Азоту закис відноситься до наркознихзасобів.Фармакодинамика.Малі концентрації йоговикликають відчуття сп’яніння (звідси назва “газ, який веселить”) і легкусонливість. При вдиханні чистого газу, особливо у великих концентраціях, швидкорозвиваються наркотичний стан і асфіксія. У суміші з киснем при правильномудозуванні викликає наркоз без попереднього збудження і побічних явищ. Азотузакис має слабку наркотичну активність, у зв’язку з чим його необхіднозастосувати у великих концентраціях. У більшості випадків застосовуютькомбінований наркоз, при якому Азоту закис поєднується з іншими сильнішимизасобами для наркозу та міорелаксантами.Фармакокінетика

. Азоту закис хімічноінертний. В організмі не змінюється, не вступає ні до яких сполучень. Азотузакис розчиняється у плазмі крові, практично не зв’язується з гемоглобіномеритроцитів. Після припинення вдихання через 10-15 хв повністю виділяєтьсячерез дихальні шляхи у незмінному вигляді. Розчинність у плазмі складає 45 %(об.), що у 15 разів вище розчинності кисню. Парціальний коефіцієнт: кров/газ –0,46, мозок/кров – 1,0, жир/кров – 3,0. Анестезія настає швидко завдякинизькому парціальному коефіцієнту між кров’ю та закисом азоту. Повна анестезіядосягається за концентрацією анестетика від 65% до 70%, однак вже за йогоконцентрації, яка дорівнює 35%-40% настає виражений аналгетичний ефект.Збільшення концентрації понад 70% супроводжується розвитком гіпоксії. Азотузакис погано розчиняється у тканинах, величина максимальної альвеолярноїконцентрації (МАК) не більш 1 атм (105 кПа, або 787,5 мм рт. ст.).

Показання для застосування. Показання для застосування Азоту закисузмінюються в залежності від виду знеболювання та стану хворого. Наркоз іззастосуванням Азоту закису використовують у хірургічній практиці, оперативнійгінекології, хірургічній стоматології. У теперішній час Азоту закисвикористовують в анестезіологічній практиці, як компонент комбінованоїанестезії у поєднанні з аналгетиками, м’язовими релаксантами та іншими анестетиками(ефір, фторотан, енфлюран) у суміші з киснем (20%-50%).Як мононаркоз у суміші з киснем застосовують вакушерстві для знеболювання пологів, зняття швів і дренажних трубок, пригострій коронарній недостатності, інфаркті міокарду, гострому панкреатиті, атакож у післяопераційному періоді для профілактики травматичного шоку, припатологічних станах, які супроводжуються болем, який не купуєтьсяненаркотичними аналгетиками, за виключенням випадків де є протипоказання.

Спосіб застосування та дози. Азоту закис застосовують у суміші з киснемза допомогою спеціальних апаратів для газового наркозу. Звичайно розпочинаютьіз суміші, яка містить 70% -80% азоту закису і 30%-20% кисню, потім кількістькисню збільшують до 40%-50%. Якщо при концентрації азоту закису 70%-75%необхідну глибину наркозу одержати не вдається, додають інші, сильнішінаркотичні засоби – фторотан, ефір, барбітурати. Для повнішого розслабленнямускулатури застосовують міорелаксанти. При цьому не посилюється розслабленням’язів, а поліпшується перебіг наркозу. Після припинення подачі азоту закису,щоб уникнути гіпоксії, слід продовжувати давати кисень протягом 4-5 хв. Длязнеболювання пологів користуються методом переривчастої аутоанальгезії ззастосуванням за допомогою спеціальних наркозних апаратів суміші азоту закису(40% - 75%) і кисню. Породілля починає вдихати суміш при появі передвісниківпереймів і закінчує вдихання на висоті переймів або перед їх закінченням.

Побічна дія. Нудота, блювання, виражене емоційне збудження.

Протипоказання. Наркоз Азоту закисом протипоказаний при тяжкихзахворюваннях нервової системи, хронічному алкоголізмі, стані алкогольногосп’яніння (можливі збудження, галюцинації).

Передозування. При застосуванні Азоту закису можливо емоційнезбудження, у великих концентраціях, подібно чистому азоту, продукує прогресуючугіпоксию, яка може з’явитися причиною смерті або тяжких неврологічних порушень.Для зменшення емоційного збудження, а також для запобігання нудоти і блювання,а також потенціювання дії азоту закису можлива премедекація введеннямвнутрішньом’язово 0,5% розчину діазепаму (седуксену, сибазону) по 1-2 мл (5-10мг), 2-3 мл 0,25% розчину дроперідолу (5,0-7,5 мг).

Особливості застосування. Азоту закис застосовують з обережністю привиражених явищах гіпоксії та порушенні дифузії газів у легенях. При триваломузастосуванні Азоту закису у випадку лікування правця можливий розвитокміелодепресії та агранулоцитозу.Крім малих хірургічних втручань, аналгезію Азотузакисом можна проводити у транспортних засобах швидкої допомоги хворим з тяжкоюмеханічною травмою та опіками. При подібних станах необхідний не наркоз, аефективна аналгезія, яку можна забезпечити, використовуючи суміш, яка утримує50%-60% азоту закису, подаючи його за допомогою портативних наркозних апаратів.Високий зміст кисню у суміші (не нижче 35%) дає необхідний терапевтичний ефектоксигенації.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.Наркоз Азоту закисом (80% (об.) N2 O u20% O2) добре поєднується з перидуральною анестезією. У комбінації зіншими інгаляційними анестетиками (ефір, фторотан, трилен, циклопропан),внутрішньовенними засобами для наркозу (барбітурати, тіобарбітурати,міорелаксанти, нейролептики) при умові інтубації трахеї та штучної вентиляціїзабезпечує загальну анестезію, достатню для проведення великих операцій. Прицьому співвідношення азоту закису з киснем під час наркозу становить 2:1 або3:1.При тривалому наркозі Азоту закисом, особливо зодночасним використанням міорелаксантів, виникає накопичення вуглекислого газуз наступним розвитком гіпоксії, що може призвести до порушення серцевоїдіяльності під час операції. Азоту закис може посилювати депресивну діюбарбітуратів та наркотичних аналгетиків на дихальний центр.

Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі не вище +25°С.Термін придатності – 5 років.
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z