Загружается, подождите...

Дифлюкан (Diflucan)


міжнародна назва: флуконазол;

фізико-хімічні властивості: желатинові капсули блакитно-білого (Дифлюкан50 та Дифлюкан 100) або блакитного (Дифлюкан 150) кольору, з позначкамивідповідно FLU-50, FLU-100, FLU-150 і знаком Рfizer;

склад: 1 капсула містить 50 мг, 100 мг або 150 мг флуконазолу;допоміжні речовини: лактоза, крохмаль кукурудзяний, кремнію діоксид колоїдний,магнію стеарат, натрію лаурилсульфат.

Форма випуску. Капсули для внутрішнього застосування.

Фармакотерапевтична група.Протигрибкові засоби для системного застосування, похідні триазолу. КодАТС J02A C01.

Фармакологічні

властивості. Флуконазол - представник новогокласу триазольних протигрибкових засобів, потужний селективний інгібіторсинтезу стеролів у клітинах грибів. Препарат виявляє ефективність на різних моделях грибкових інфекцій утварин. Показана активність флуконазолу при опортуністичних мікозах, у томучислі викликаних Саndida spp., включаючи генералізований кандидоз у тварин зпригніченим імунітетом; Сryptococcus neoformans; включаючи внутрішньочерепніінфекції; Місrоsporum spp. і Тychophyton spp. Показана також активність флуконазолуна моделях ендемічних мікозів у тварин, зокрема, при інфекціях, викликанихBlastomyces dermatitides, Соссіdioides іттіtis (включаючи внутрішньо-черепніінфекції) та Ніstoplasma capsulatum у тварин з нормальним і пригніченимімунітетом.Повідомлялось про розвиток суперінфекції, викликаної грибами родуCandida sресіеs, яким не властива чутливість до флуконазолу (наприклад, Сапdidakrusei).Флуконазол високоспецифічно діє на грибкові ферменти, які залежать відцитохрому Р-450. Терапія флуконазолом по 50 мг/добу протягом 28 діб не впливалана концентрації в плазмі крові тестостерону у чоловіків та стероїдів - у жінокдітородного віку. Флуконазол у дозі 200-400 мг/добу не виявляв клінічнозначущого впливу на рівні ендогенних стероїдів та їх реакцію на стимуляціюадренокортикотропним гормоном (АКТГ) у здорових чоловіків-добровольців.

Фармакокінетика. Після прийому внутрішньо флуконазол добревсмоктується, рівні його в плазмі та загальна біодоступність перевищують 90%від рівнів флуконазолу в плазмі при внутрішньовенному введенні. Одночасневживання їжі не впливає на всмоктування препарату при прийомі внутрішньо.Концентрація у плазмі крові пропорційна дозі, максимальної величини вонадосягає через 0,5 - 1,5 години після прийому флуконазолу натщесерце. Рівноважнаконцентрація (на рівні 90%) досягається на 4 - 5 добу лікування препаратом (приприйомі один раз на добу).Прийом на перший день ударної дози,що вдвічі перевищує звичайну добову дозу, дозволяє досягти рівноважної 90%концентрації на другий день. Об’єм розподілу наближається до загального вмістуводи в організмі. Ступінь зв’язування флуконазолу з білками крові не перевищує11 - 12 %.Флуконазолпроникає в усі рідини організму. Рівні препарату у слині та мокротинні такі жсамі, як і концентрації його в плазмі крові. У хворих на грибковий менінгітрівень флуконазолу у спинномозковій рідині досягає 80% його концентрації вплазмі крові.У роговомушарі, епідермісі, дермі та потовій рідині досягаються високі концентрації, якіперевищують сироваткові. Флуконазол накопичується у роговому шарі шкіри. Приприйомі дози 50 мг/добу концентрація флуконазолу у роговому шарі через 12 днівстановила 73 мкг/г, а через 7 днів після завершення лікування - 5,8 мкг/г. Призастосуванні у дозі 150 мг 1 раз на тиждень концентрація флуконазолу у роговомушарі на сьомий день досягала 23,4 мкг/г, а через 7 днів після прийому другоїдози - 7,1 мкг/г. Концентрація флуконазолу в нігтях після чотиримісячногозастосування у дозі 150 мг 1 раз на тиждень становила 4,05 мкг/г у здорових нігтяхі 1,8 мкг/г - в уражених; через 6 місяців після закінчення терапії флуконазолвсе ще визначався у нігтях.Препаратповністю виводиться нирками, причому приблизно 80% введеної дози виявляється усечі в незмінному стані. Кліренс флуконазолу пропорційний кліренсу креатиніну.Циркулюючі метаболіти не виявлені.Тривалий період напіввиведення із плазми крові (близько 30 годин)дозволяє приймати флуконазол одноразово при вагінальному кандидозі тазастосовувати один раз на добу або один раз на тиждень при інших захворюваннях,спричинених чутливими грибами.У таблиці наведені основні фармакокінетичні параметри флуконазолу привнутрішньому застосуванні у дітей. Вік дитини Доза препарату (мг/кг) Період напіввиведення (год) Площа під кривою “концентрація-час’’ (АUС, мкг/год/мл) 9 міс - 13 років Одноразово 2 мг/кг 25 94,7 9 міс - 13 років Одноразово 8 мг/кг 19,5 362,5 5 - 15 років Багаторазово 2 мг/кг 17,4* 1,3 5 - 15 років Багаторазово 4 мг/кг 15,2* 1,9 5 - 15 років Багаторазово 8 мг/кг 17,6* 1,7 Примітка: * - дані, отримані в останній день прийому препарату.

Показання для застосування. Лікування можна розпочинати до отриманнярезультатів висівання та інших лабораторних досліджень. Проте протигрибковутерапію потрібно скорегувати відповідно до отриманих результатів цихдосліджень.• Криптококоз,включаючи криптококовий менінгіт та інфекції іншої локалізації (наприклад,шкіри, легенів). Лікування може проводитись як у хворих з нормальною імунноювідповіддю, так і в хворих на синдром набутого імунодефіциту (СНІД),реціпієнтів пересаджених органів та хворих з іншими формами супресії. Дифлюканможна застосовувати як підтримуючу терапію з метою профілактики рецидивівкриптококозу у хворих на СНІД.•Генералізований кандидоз, включаючи кандидемію, дисемінований кандидоз,грибкові інфекції черевної порожнини, ендокарда, очей, дихальних та сечовивіднихшляхів. Лікування можна проводити у хворих із злоякісними пухлинами, пацієнтіввідділення інтенсивної терапії, хворих, що отримують цитотоксичні абоімуносупресивні засоби, а також за наявності інших факторів, що можутьпризвести до розвитку кандидозу.• Кандидозслизових оболонок, у тому числі ротової порожнини, глотки, стравоходу,неінвазійні бронхолегеневі інфекції, кандидурія, шкірно-слизовий і хронічнийоральний атрофічний кандидоз (пов’язаний із застосуванням зубних протезів).Лікування можна проводити у хворих з нормальною або пригніченою імунноюфункцією. Профілактика рецидиву орофарингеального кандидозу у хворих на СНІД.• Генітальнікандидози: гострий або рецидивний кандидоз піхви, кандидозний баланіт.Профілактичне застосування з метою зменшення частоти рецидивів кандидозу піхви(три або більше рецидивів на рік). • Профілактикагрибкових інфекцій у хворих із злоякісними пухлинами, в яких вони можутьрозвинутися внаслідок цитотоксичної хіміотерапії або променевої терапії.• Мікози шкіри, включаючи мікози підошов, тіла, пахвинної ділянки,Ріґугіазіз уегзісоїог, оніхомікоз та шкірні кандидозні інфекції.• Глибокі ендемічні мікози у імунокомпетентних пацієнтів,кокцидіомікоз, паракокцидіомікоз, споротрихоз та гістоплазмоз.

Спосіб застосування та дози. Добова доза Дифлюкану залежить від виду ітяжкості грибкової інфекції. При переведенні пацієнта з внутрішньовенного напероральний прийом препарату змінювати добову дозу не потрібно. При кандидозіпіхви у більшості випадків ефективним є одноразове застосування. При інфекціях,що потребують повторного застосування протигрибкового препарату, лікуванняпотрібно продовжувати до зникнення клінічних або лабораторних ознак активноїгрибкової інфекції. Недостатній термін лікування може призвести до реінфекції.Хворим на СНІД, криптококовий менінгіт та пацієнтам з рецидивниморофарингеальним кандидозом з метою профілактики рецидиву інфекції, як правило,потрібна тривала підтримуюча терапія.Дорослі1. При криптококовому менінгіті та криптококових інфекціях іншихлокалізацій у перший день призначають 400 мг, а потім продовжують лікування,застосовуючи дози від 200 мг до 400 мг один раз на добу. Тривалість лікуваннякриптококовнх інфекцій залежить від клінічного та мікологічного ефектів; прикриптококовому менінгіті його продовжують щонайменше 6-8 тижнів. З метоюпрофілактики рецидиву криптококового менінгіту у хворих на СНІД післязавершення повного курсу первинного лікування терапію Дифлюканом у дозі 200мг/добу можна продовжувати протягом дуже тривалого часу.2. При кандидемії, дисемінованому кандидозі та інших формах інвазійноїкандидозної інфекції доза, як правило, становить 400 мг у першу добу, а далі –по 200 мг/добу. Залежно від ступеня вираженості клінічного ефекту дозу можназбільшити до 400 мг/добу. Тривалість терапії залежить від клінічноїефективності.3. При орофарингеальному кандидозі Дифлюкан, як правило, призначають по50 - 100 мг один раз на добу протягом 7 - 14 днів. За необхідності у хворих звираженим пригніченням імунної функції лікування можна продовжувати протягомтривалішого часу. При атрофічному кандидозі ротової порожнини, пов’язаному іззастосуванням зубних протезів, препарат, як правило, призначають у дозі 50мг/добу протягом 14 днів у поєднанні з місцевими антисептичними засобами дляобробки протезів. При інших кандидозних інфекціях слизових оболонок (завинятком генітального кандидозу), наприклад, езофагіті, неінвазійнихбронхолегеневих інфекціях, кандидурії, кандидозі шкіри та слизових оболонок іт. ін., ефективна доза, як правило, становить 50 - 100 мг/добу при тривалостілікування 14 - 30 днів. Для профілактики рецидивів орофарингеального кандидозуу хворих на СНІД після завершення повного курсу первинної терапії Дифлюкан можебути призначений по 150 мг один раз на тиждень.4. При вагінальному кандидозі Дифлюкан приймають одноразово в дозі 150мг. Для зниження частоти рецидивів вагінального кандидозу препарат може бутивикористаний у дозі 150 мг 1 раз на місяць. Тривалість терапії визначаютьіндивідуально, вона варіює від 4 до 12 місяців. Деяким хворим може бутипотрібним частіше застосування препарату. При баланіті, викликаному Сапdida,Дифлюкан призначають одноразово в дозі 150 мг.5. Для профілактики кандидозу рекомендована доза Дифлюкану становить 50- 400 мг один раз на добу, залежно від ступеня ризику розвитку грибковоїінфекції. За наявності високого ризику генералізованої інфекції (наприклад, ухворих з очікуваною, вираженою або довготривалою нейтропенією) рекомендованадоза становить 400 мг один раз на добу. Дифлюкан призначають за кілька днів доочікуваної нейтропенії; після збільшення числа нейтрофілів понад 1000 в 1 мм3лікування продовжують ще протягом 7 діб.6. При інфекціях шкіри, включаючи мікози підошов і шкіри пахвинноїділянки, а також при кандидозних інфекціях рекомендована доза становить 150 мгодин раз на тиждень або 50 мг один раз на добу. У таких випадках терапія триває2 - 4 тижні, однак при мікозах підошов може бути потрібна триваліша терапія (до6 тижнів).При Pityriasis versicolor рекомендована доза становить 300 мг один разна тиждень протягом 2 тижнів; деяким хворим може знадобитись третя доза 300 мгчерез тиждень після другої дози (проте, у деяких випадках достатньо йодноразового прийому 300 - 400 мг). Альтернативною схемою лікування єзастосування Дифлюкану по 50 мг один раз на день протягом 2-4 тижнів.При Tinea unguim (оніхомікозі) рекомендована доза становить 150 мг одинраз на тиждень. Лікування слід продовжувати до заміщення інфікованого нігтя(виростання неінфікованого нігтя). Повторний ріст нігтів на пальцях рук та нігпотребує відповідно 3 - 6 місяців та 6 - 12 місяців. Проте швидкість ростуваріює у широкому діапазоні в різних людей, а також залежить від віку. Післяуспішного лікування хронічних тривалих інфекцій іноді спостерігається змінаформи нігтів.7. При глибоких ендемічних мікозах може знадобитися курсовезастосування препарату в дозах 200 -400 мг на добу протягом періоду до 2 років.Тривалість терапії визначають індивідуально; як правило, вона перебуває в межах11 - 24 місяців при кокцидіомікозі, 2 - 17 місяців - при паракокцидіомікозі, 1- 16 місяців - при споротрнхозі та 3 - 17 місяців - при гістоплазмозі.ДітиЯк і при подібних інфекціях у дорослих, тривалість лікування залежитьвід клінічного та мікологічного ефектів. У дітей препарат не слід застосовувативдобовій дозі, що перевищує таку у дорослих. Дифлюкан приймають щодня один разна добу.При кандидозі слизових оболонок рекомендована доза становить 3мг/кг/добу. У перший день може бути призначена ударна доза 6 мг/кг/добу з метоюшвидшого досягнення постійних рівноважних концентрацій. Для лікуваннягенералізованого кандидозу та криптококової інфекції рекомендована дозастановить 6-12 мг/кг/добу залежно від тяжкості захворювання.Для профілактики грибкових інфекцій у хворих з пригніченим імунітетом,у яких ризик розвитку інфекції пов’язаний з нейтропенією, що розвиваєтьсявнаслідок цитотоксичної хіміотерапії або променевої терапії, Дифлюканпризначають по 3 - 12 мг/кг/добу залежно від вираженості та тривалостііндукованої нейтропенії.

Діти віком 4 тижні та молодшіУ перші 2 тижні життя Дифлюкан призначають у такій самій дозі (ізрозрахунку на 1 кг маси тіла), що й дітям більш старшого віку, але з інтерваламипо 72 години. Дітям віком 3 - 4 тижні таку ж саму дозу вводять з інтервалами по48 годин.ЗастосуванняКапсули Дифлюкан приймають внутрішньо, запиваючи водою.

Побічна дія. Переносимість Дифлюкану, як правило, дуже добра.Зазачені нижче небажані реакції під час клінічних досліджень зустрічалисянайчастіше і їх виникнення було пов’язане з прийомом препарату.Центральна нервова система: головний біль.Шкіра: висип.Шлунково-кишковий тракт: біль у животі, діарея, метеоризм та нудота.У деяких хворих, особливо у таких, що страждали на тяжкі захворювання(СНІД або рак), при лікуванні флуконазолом спостерігались зміни показниківкрові, функцій нирок та печінки, однак клінічне значення цих змін і їх зв’язокз прийманням препарату не були встановлені.Печінка/жовчовидільна система: токсичні ураження печінки, включаючипоодинокі випадки з летальним кінцем, подвищення рівнів лужної фосфатази,білірубіну, аланінаміно-трансферази (АЛТ) та аспартатамінотрансферази (АСТ).Крім того, після впровадження препарату у широку медичну практику булиотримані повідомлення щодо наступних небажаних явищ:Центральна та периферична нервові системи: запаморочення, судоми.Шкіра та її придатки: алопеція, ексфоліативні шкірні реакції, включаючисиндром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз.Шлунково-кишковий тракт: диспепсія, блювання.Кровотворна та лімфатична системи: лейкопенія, включаючи нейтропенію тагранулоцитоз, тромбоцитопенія.Імунна система: анафілаксія, включаючи набряк судин, набрякання обличчята свербіж шкіри.Печінка/жовчовидільна система: функціональна недостатність печінки,гепатит, гепатоцелюлярний некроз, жовтяниця.Метаболічні процеси/особливості харчування: гіперхолестеринемія,гіпертригліцеридемія, гіпокаліємія.Органи чуття: порушення смакових відчуттів.

Протипоказання. Дифлюкан не слід призначати при індивідуальнійпідвищеній чутливості до флуконазолу або інших азольних речовин, близьких засвоєю хімічною структурою. Одночасне призначення терфенадину протипоказане хворим, які лікуютьсяДифлюканом у дозі 400 мг на добу і більше.Пацієнтам, які отримують Дифлюкан, протипоказане призначення цизаприду.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.АнтикоагулянтиУ здорових чоловіків-добровольців, які отримували варфарин флуконазолзбільшував протромбіновий час на 12%. У постреєстраційних дослідженнях булиповідомлення про кровотечі (утворення гематом, кровотеча з носа,шлунково-кишкові кровотечі, гематурія та мелена), пов’язані зі збільшеннямпротромбінового часу у пацієнтів, що отримували флуконазол одночасно зварфарином. Подібні явища спостерігались і при застосуванні інших азольнихсполук. Потрібен пильний контроль за протромбіновим часом у хворих, щоотримують кумаринові антикоагулянти.Бензодіазепіни (короткої дії)При призначенні мідазоламу внутрішньо застосування флуконазолупризводить до значного підвищення концентрації першого і до виникненняпсихомоторних реакцій. Цей ефект мідазоламу більш виражений при прийоміфлуконазолу в капсулах, порівняно з флуконазолом, що вводився внутрішньовенно.Якщо пацієнту, що отримує лікування флуконазолом, необхідно призначитибензодіазепін, дозу останнього слід зменшити, а за пацієнтом встановити пильнеспостереження.ЦизапридПри одночасному застосуванні флуконазолу та цизаприду описані поодиноківипадки небажаних реакцій з боку серця, такі як пароксизми шлуночковоїтахікардії. Пацієнтам, що отримують флуконазол, призначення цизапридупротипоказане.ЦиклоспоринЗа даними кінетичного дослідження, у реципієнтів пересаджених нирокфлуконазол у дозі 200 мг/добу повільно збільшував концентрацію циклоспорину.Однак в іншому дослідженні при багаторазовому прийомі флуконазолу по 100мг/добу змін рівня циклоспорину у реципієнтів кісткового мозку не відзначали.При лікуванні флуконазолом рекомендується визначати концентрацію циклоспорину вкрові.ГідрохлортіазидПри дослідженні кінетики взаємодії у здорових добровольців, якіотримували флуконазол, багаторазове застосування гідрохлортіазиду призводило допідвищення концентрації флуконазолу в плазмі на 40%. Ефект такого ступенявираженості не потребує зміни режиму дозування флуконазолу у хворих, якіодночасно отримують діуретики, хоча лікар повинен про це пам’ятати.Оральні контрацептивиВивчення фармакокінетики комбінованого перорального протизаплідногопрепарату у поєднанні з багаторазовим прийомом флуконазолу проводилось у двохдослідженнях. При прийомі 50 мг флуконазолу не було помічено ніякого суттєвоговпливу на рівні гормонів, тоді як при прийомі 200 мг/добу спостерігалосьзбільшення площі під кривою “концентрація-час” (АUС) етинілестрадіолу на 40% ілевоноргестролу - на 24%. Це свідчить про те, що багаторазовий прийомфлуконазолу у зазначених дозах навряд чи може суттєво впливати на ефективністькомбінованого перорального протизаплідного препарату.ФенітоїнОдночасне призначення Дифлюкану і фенітоїну може супроводжуватисяпідвищенням концентрації фенітоїну до клінічне значимого ступеня. Якщонеобхідне сумісне застосування двох препаратів, потрібен моніторинг рівняфенітоїну та підбір його дози для забезпечення терапевтичної концентрації усироватці крові.РифабутинПовідомлялося про взаємодію флуконазолу та рифабутину, результатом якоїбуло підвищення сироваткових рівнів останнього. При одночасному призначенні флуконазолута рифабутину описані випадки увеїту. Слід пильно наглядати за хворими, щоотримують рифабутин та флуконазол одночасно.РифампіцинОдночасне призначення флуконазолу і рифампіцину призвело до зменшенняАUС на 25% і тривалості періоду напіввиведення флуконазолу на 20%. У хворих,які отримують одночасно рифампіцин і флуконазол, необхідно розглянутидоцільність збільшення дози останнього.Сульфонілсечовинні засобиФлуконазол при одночасному прийомі подовжував період напіввиведенняоральних сульфонілсечовинних препаратів (хлорпропаміду, глібенкламіду,гліпізиду та толбутаміду) у здорових добровольців. Флуконазол і оральнісульфонілсечовинні препарати можна призначати сумісно хворим на цукровийдіабет, але при цьому треба зважати на можливий розвиток гіпоглікемії.ТакролімусНадходили повідомлення про взаємодію флуконазолу і такролімусу,внаслідок якої відбувалося підвищення сироваткових рівнів останнього. Приодночасному призначенні флуконазолу і такролімусу описані випадки підвищеннянефротоксичності. Слід ретельно наглядати за хворими, що отримують такролімус іфлуконазол одночасно.ТерфенадинЗважаючи на виникнення виражених аритмій, пов’язаних з подовженнямінтервалу QТ у хворих, які отримували азольні протигрибкові засоби у поєднанніз терфенадином, були проведені спеціальні дослідження. Якщо флуконазолпризначали у дозі 200 мг на добу, подовження інтервалу QТ не спостерігалось.При застосуванні доз 400 мг та 800 мг було показано, що флуконазол у дозі 400мг на добу і більше значно підвищує концентрації терфенадину в плазмі крові.Одночасне призначення флуконазолу в дозах 400 мг на добу і більше зтерфенадином протипоказано. Лікування флуконазолом у дозах менше 400 мг на добув поєднанні з терфенадином необхідно проводити під пильним контролем.ТеофілінУ плацебо-контрольованому дослідженні прийом флуконазолу по 200 мгпротягом 14 днів призвів до зниження середньої швидкості кліренсу теофіліну ізплазми на 18%. При лікуванні флуконазолом хворих, які отримують теофілін увисоких дозах, або хворих з підвищеним ризиком токсичної дії теофіліну,необхідно спостерігати за симптомами передозування теофіліну; при їх появітерапію потрібно змінити належним чином.ЗидовудинКінетичні дослідження показали підвищення рівнів зидовудину, які,скоріше за все, були пов’язані зі зниженням перетворення останнього на йогоосновний метаболіт. В одному дослідженні рівні зидовудину визначали у хворих наАIDS (СНІД) та АRС (АIDS-related complex - симптомокомплекс, пов’язаний зіСНІДом) до і після терапії флуконазолом у дозі 200 мг/добу протягом 15 днів.Зафіксовано значне збільшення АUС зидовуднну (на 20%). В іншому рандомізованомудвоетапному перехресному дослідженні рівні зидовудину визначали у пацієнтів,інфікованих вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ). Двічі з інтервалом у 21 деньхворі отримували зидовудин по 200 мг кожні 8 годин у поєднанні з флуконазолом удозі 400 мг/добу або без нього протягом 7 днів. АЦС зидовудину значнопідвищилась (74%) при одночасному застосуванні з флуконазолом. За хворими, якіотримують таку комбінацію, необхідно спостерігати з мстою виявлення побічноїдії зидовудину.АстемізолОдночасне застосування флуконазолу хворими, які отримуютьастемізолабо інші препарати, що метаболізуються системою цитохрому Р - 450. можесупроводжуватися підвищенням сироваткових концентрацій цих засобів. Завідсутності остаточної інформації необхідно бути обережними при одночасномупризначенні зазначених лікарських засобів.Одноразовий або багаторазовий прийом флуконазолу в дозі 50 мг невпливав на метаболізмантипірину при їх одночасному застосуванні.Дослідження взаємодії оральних форм флуконазолу при його одночасномуприйомі з циметидином, антацидами, продуктами харчування,а також післяповного опромінення тіла для пересадки кісткового мозку показали, що ці факторипрактично не впливають на всмоктування флуконазолу.Лікар повинен брати до уваги, що взаємодія з іншими лікарськимизасобами спеціально не вивчалась, але вона можлива.

Передозування. Повідомлялося про окремі випадки передозуванняфлуконазолу. Так, у одного пацієнта, інфікованого вірусом імунодефіциту людини,після прийому 8200 мг флуконазолу спостерігалися галюцинації та параноїдальнаповедінка. Хворий був госпіталізований, його стан нормалізувався за 48 годин. Уразі передозування рекомендуються негайне промивання шлунка та симптоматичнелікування (у тому числі - підтримуючі засоби).Флуконазол виводиться з сечею, тому форсований діурез може прискоритививедення препарату. Сеанс гемодіалізу тривалістю 3 години знижує рівеньфлуконазолу в плазмі приблизно на 50%.

Особливості застосування. В поодиноких випадках застосування флуконазолусупроводжувалось токсичними ураженнями печінки, у тому числі - з фатальниминаслідками (головним чином вони спостерігались у хворих з тяжкими супутнімизахворюваннями). У разі виникнення гепатотоксичних ефектів, пов’язаних зприйомом флуконазолу, не відзначено явної залежності їх від загальної добовоїдози, тривалості терапії, статі та віку хворого. Гепатотоксична діяфлуконазолу, як правило, була оборотною, ознаки її зникали після припиненнятерапії. Необхідно спостерігати за хворими, у яких під час лікуванняфлуконазолом порушуються показники функції печінки, з метою виявлення ознакбільш тяжкого ураження печінки. При появі клінічних ознак ураження печінки, якіможуть бути пов’язані з флуконазолом, препарат необхідно відмінити.Під час лікування флуконазолом у хворих дуже рідко зустрічалисьексфоліативні шкірні реакції, такі як синдром Стівенса-Джонсона та токсичнийепідермальний некроліз. Хворі на СНІД більш схильні до розвитку тяжких шкірнихреакцій при застосуванні багатьох препаратів. Якщо у хворого з поверхневоюгрибковою інфекцією з’являється висип, який можна пов’язати з флуконазолом,препарат слід відмінити. При появі висипу у хворих з інвазійними/системнимигрибковими інфекціями за ними необхідно пильно спостерігати і відмінитифлуконазол при появі бульозних уражень або мультиформної еритеми.Застосуванняу людей похилого вікуЗа відсутності ознак ниркової недостатності препарат використовують узвичайних дозах.Застосування у хворих на нирковунедостатністьФлуконазол виводиться в основному з сечею у незмінному стані. Приодноразовому прийомі змінювати дозу не потрібно. У хворих (включаючи дітей) зпорушенням функції нирок при повторному застосуванні препарату потрібноспочатку ввести ударну дозу, яка становить від 50 мг до 400 мг.Після введення ударної дози добову дозу (залежно від показань)визначають за таблицею. Кліренс креатиніну (мл/хв) Відсоток рекомендованої дози >50 100% <50 50% Хворі, які регулярно перебувають на діалізі 100% після кожного сеансу діалізу Вагітність і лактаціяАдекватні та добре контрольовані дослідження у вагітних жінок не проводились.Були описані випадки множинних уроджених пороків у новонароджених дітей матеріяких протягом 3 місяців і більше приймали флуконазол у високих дозах (400 - 800мг на добу) з приводу кокцидіомікозу. Зв’язок між цими порушеннями та прийомомфлуконазолу не встановлений. У тварин препарат викликав небажані зміни плодатільки у високих дозах, які були токсичними для матері. Ці зміни не можнарозглядати як адекватні при прийомі флуконазолу в терапевтичних дозах. Слідуникати застосування флуконазолу у вагітних за винятком грибкових інфекцій, якіпотенційно загрожують життю (коли очікувана користь від лікування переважаєможливий ризик для плода). При застосуванні під час лактації флуконазолвиявляють у молоці у тих самих концентраціях, що й у крові, тому призначатипрепарат матерям-годувальницям не рекомендується.Вплив на здатність керуватиавтомобілем та користуватися технікоюДосвід використання флуконазолу свідчить про те, що погіршенняздатності керувати автомобілем та механізмами, пов’язане з прийомом препарату,малоймовірне.

Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі нижче 30°С, у недоступному для дітей місці.Термін придатності - 5 років.
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z