Загружается, подождите...

Кларбакт (Clarbact)


міжнародна та хімічна назви: clarithromycin; 6-О-метилеритрорміцин;

основні фізико-хімічні властивості: білі або майже білі капсулоподібної формитаблетки, вкриті плівковою оболонкою, з лінією розлому на одному боці;

склад: 1 таблетка містить кларитроміцину 250 мг або 500 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний,крохмаль прежелатинізований, полівінілпіролідон, тальк очищений, натріюкрохмальгліколят, кремнію діоксид колоїдний, кислота стеаринова, магніюстеарат, гідроксипропілметил-целюлоза, титану діоксид, поліетиленгліколь 6000,Trusil Lemon SPL,Trusil Peppermint SPL Powder.



Форма випуску. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Протимікробні засоби для системного застосування.Макроліди. Код АТС J01F A09.

Фармакологічні властивості.Фармакодинаміка. Кларбакт - антибіотик групи макролідів,напівсинтетичний похідний еритроміцину. Змінена структура молекули робитьпрепарат більш біодоступним, стабільним у кислому середовищі, збільшуєконцентрацію в тканинах, розширяє антимікробний спектр, подовжує періоднапіввиведення, що дає змогу призначати препарат двічі на день і тим самимполіпшувати процес лікування хворих. Препарат пригнічує в мікробній клітинісинтез білка, взаємодіючи з 50S рибосомальною субодиницею бактерій.Кларбакт виявляє найбільшу активність проти більшості штамів такихмікроорганізмів: аеробних грампозитивних - Staphylococcus aureus,Streptococcus agalactiae (pyogenes, viridans, pneumoniae), Listeriamonocytogenes; аеробних грамнегативних - Haemophilus influenzae (parainfluenzae),Neisseria gonorrhoeae, Helicobacter pylori, Legionella pneumophila, Moraxella(Branhamella) catarrhalis; мікобактерій - Mycobacterium leprae,Mycobacterium chelonae, Mycobacterium fortuitum, Mycobacterium kansasii,комплекс Mycobacterium avium, до складу якого входять Mycobacteriumavium i Mycobacterium intracellulare; інших мікроорганізмів - Mycoplasmapneumoniae, Chlamydia pneumonіae (trachomatis).Продукція бета-лактамази не впливає на активність препарату.Фармакокінетика. Після перорального прийому кларитроміцин швидкоабсорбується, досягаючи максимальної концентрації через 2 год. Біологічнадоступність становить близько 68%. Після абсорбції препарат проникає убільшість тканин, крім ЦНС. З білками зв’язується 80% препарату.Метаболізується печінкою з утворенням основного метаболіту14-гідроксикларитроміцину, що має таку ж, або на 1 - 2 порядки меншу (залежновід виду мікроорганізму) протимікробну активність, ніж незмінена речовина.Екскретується з сечею 36% дози, з калом - 52 %. Період напіввиведення приприйомі 250 мг становить приблизно 3 - 4 год; при прийомі 500 мг – приблизно 5- 6 год.

Показання для застосування. Інфекції верхніх дихальних шляхів іЛОР-органів (тонзилофарингіт, середній отит, гострий синусит), нижніх дихальнихшляхів (гострий бронхіт, загострення хронічного бронхіту, бактеріальна іатипіпова пневмонія), шкіри і м’яких тканин, мікобактеріальна інфекція,виразкова хвороба дванадцятипалої кишки і шлунка, спричинена Helicobacterpylori. Застосовують для лікування токсоплазмозу.

Спосіб застосування та дози. Таблетки ковтають не розжовуючи, запиваючиневеликою кількістю рідини.Дорослим і дітям старше 12 років призначають по 250 мг, 2 рази на добу;при тяжких інфекціях (у тому числі спричинених Н.influenzae) – по 500 мг, 2рази на добу. Тривалість лікування - 6 - 14 днів. Максимальна добова доза - 2г.Дітям віком від 3 до 12 років призначають по 7,5 мг/кг маси тіла 2 разина добу. Максимальна добова доза – 500 мг, тривалість курсу лікування - 7 - 10днів.При лікуванні інфекційних захворювань, спричинених Mycobacteriumavium, по 1 г, 2 рази на добу. Тривалість курсу - 6 місяців і більше.У хворих з нирковою недостатністю (при кліренсі креатиніну менше 30мл/хв) дозу знижують у 2 рази. Тривалість курсу – не більше 14 днів.

Побічна дія. Нудота, блювання, зміна смаку, біль у ділянціживота, діарея, псевдомембранозний коліт, стоматит, глосит, запаморочення,головний біль, неспокій, страх, безсоння, збільшення активності ферментівпечінки, холестатична жовтуха, алергічні (кропив’янка, синдромСтивенса-Джонсона та ін.) і анафілактичні реакції.

Протипоказання. Підвищена чутливість до препарату; тяжкізахворювання печінки, порфірія, вагітність, період лактації, діти віком до 3років.

Передозування. Симптоми: нудота, блювання, діарея.Лікування: промивання шлунка, симптоматична терапія.

Особливості застосування. З обережністю призначають пацієнтам з порушеннямифункції печінки і нирок.Слід враховувати можливість перехресної стійкості мікроорганізмів доінших макролідів.При захворюваннях серця в анамнезі не рекомендується одночасний прийомз теофіліном, цизапридом, астемізолом.Внаслідок зміни нормальної мікрофлори кишечнику може виникнутисуперінфекція, спричинена резистентними мікроорганізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Збільшує концентрацію в крові препаратів,які метаболізуються в печінці за участю ферментів цитохрому Р450 (варфарин,інші непрямі антикоагулянти, карбамазепін, теофілін, астемізол, цизаприд,тріазолам, мідазолам, циклоспорин, дигоксин), знижує абсорбцію зидовудину,кліренс тріазоламу (підвищує його фармакологічні ефекти з розвитком сонливостіі сплутаності свідомості). Ритонавір підвищує плазмову концентрацію, тому при одночасному прийоміне слід призначати Кларбакт у дозах більше 1 г/добу.

Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі не вище 250С,в сухому місці, захищеному від світла, недоступному для дітейТермін придатності – 2 роки.
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z