Загружается, подождите...

А л і с (Cialis)


міжнародна та хімічна назви: тадалафіл; піразинол[1’,2’:1,6]піридо[3,4-b]індол-1,4-діон,6-(1,3-бензодіоксол-5-ил)-2,3,6,7,12,12а-гексагідро-2-метил-, (6R, 12aR);

основні фізико-хімічні властивості: таблетки жовтого кольору тамигдалеподібної форми, з написом “С 20” з одного боку;

склад: 1 таблетка містить 20 мг тадалафілу;допоміжні речовини: лактози моногідрат, кроскармелози натрієва сіль,гідроксипропілцелюлоза, целюлоза мікрокристалічна, натрію лаурилсульфат, магніюстеарат, гіпромелоза, триацетин, титану діоксид (Е171), заліза оксид жовтий(Е172), тальк.

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Засоби для лікування порушень ерекції. Код АТС G04B E.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Тадалафіл є селективним оборотнимінгібітором циклічного гуанозинмонофосфату (цГМФ) – специ-фічноїфосфодіестерази типу 5 (ФДЕ 5). Коли сексуальна стимуляція спричинює локальневивільнення оксиду азоту, інгібування ФДЕ 5 тадалафілом продукує підвищенірівні цГМФ в печеристому тілі. Це приводить до релаксації гладких м’язів іприпливу крові до тканин статевого члена, створюючи тим самим ерекцію.Тадалафіл не діє без сексуальної стимуляції.Дослідження in vitro показали, що тадалафіл є селективним інгібіторомФДЕ 5. ФДЕ 5 є ферментом, який був знайдений у гладких м’язах печеристого тіла,судинних і вісцеральних гладких м’язах, скелетних м’язах, тромбоцитах, нирках,легенях і мозочку. Вплив тадалафілу на ФДЕ 5 є сильнішим, ніж на інші фосфодіестерази.Дія тадалафілу на ФДЕ 5 у 10 000 разів перевищує його вплив на ферменти ФДЕ 1,ФДЕ 2 ФДЕ 4 і ФДЕ 7, що є наявними у серці, мозку, кров’яних судинах, печінці,лейкоцитах, скелетній мускулатурі та інших органах. Тадалафіл у 10 000 разівпотужніший щодо ФДЕ 5 порівняно з ФДЕ 3, що є ферментом, наявними у серці такров’яних судинах. Ця селективність щодо ФДЕ 5 порівняно з ФДЕ 3 є важливоютому, що ФДЕ 3 є ферментом, який відіграє певну роль у скороченні серцевогом’яза. Крім того, тадалафіл приблизно у 700 разів потужніший щодо ФДЕ 5порівняно з ФДЕ 6, що є ферментом, наявним у сітківці і відповідальним зафототрансдукцію. Тадалафіл також у 9 000 разів потужніший щодо ФДЕ 5 порівняноз ФДЕ 8,- ФДЕ 9 і ФДЕ 10, а також у14 разів потужніший щодо ФДЕ5 порівняно зФДЕ 11. Розподіл в тканинах та фізіологічні ефекти ФДЕ 8 через ФДЕ 11 невисвітлювались. Препарат діє протягом 36 годин. Ефект виникає вже через 16 хвилин післяприйому дози за наявності сексуального збудження.Сіаліс, введений здоровим суб’єктам, не викликав істотної різниціпорівняно з плацебо за показниками систолічного та діастолічного кров’яноготиску у лежачому положенні (середнє максимальне зниження 1,6/0,8 мм рт. ст.,відповідно), систолічного та діастолічного кров’яного тиску стоячи (середнємаксимальне зниження 0,2/4,6 мм рт. ст., відповідно) та істотної зміни частотисерцевих скорочень. Тадалафіл не погіршує розпізнавання кольорів (синій/зелений), щопояснюється низькою спорідненістю тадалафілу щодо ФДЕ 6 порівняно з ФДЕ 5. Крімтого, не спостерігається вплив тадалафілу на гостроту зору, електроретинограму,внутрішньоочний тиск і розмір зіниці. Плацебо-контрольоване дослідження показало, що прийом тадалафілупротягом 6 місяців, не виявило клінічно значущого впливу на характеристикисперми. У чоловіків тадалафіл не впливав на рівень тестостерону, лютенізуючого,чи фолікулостимулюючого гормону в крові. Фармакокінетика. Всмоктування.Тадалафіл добре всмоктується післяприйому внутрішньо. Середня максимальна концентрація в плазмі (Смакс)досягається в середньому через 2 години після прийому. Швидкість і ступінь всмоктування тадалафілу не залежать від прийомуїжі; таким чином, Сіаліс можна приймати з їжею чи без неї. Час введення дози(ранок проти вечора) не мав клінічно значущого ефекту на швидкість і ступіньвсмоктування. Розподіл. Середній об’єм розподілу становить близько 63 л. Притерапевтичних концентраціях 94% тадалафілу в плазмі зв’язано з протеїнами. Менше ніж 0,0005% введеної дози було виявлено в спермі здорових суб’єктів.Метаболізм. Тадалафіл переважно метаболізується ізоформою 3А4 цитохромуР450 (CYP). Основним циркулюючим метаболітом є метилкатехолглюкуронід. Цейметаболіт має активність відносно ФДЕ 5 у 13 000 разів менше, ніж тадалафіл.Таким чином, очікується, що метаболіт не буде виявляти клінічної активності уконцентраціях, що спостерігаються.Виведення. Середній період напіввиведення становить 17,5 години уздорових суб’єктів. Тадалафіл виводиться переважно у вигляді неактивнихметаболітів, більшою мірою з фекаліями (приблизно 61% дози) і в меншою - ізсечею (приблизно 36% дози).Окремі групи населенняОсоби похилого вікуЗдорові суб’єкти похилого віку (65 років або старше) мали нижчізначення кліренса тадалафілу при прийомі внутрішньо, що приводило до підвищенняна 25% експозиції (AUC) порівняню зі здоровими суб’єктами віком 19- 45 років.Цей віковий ефект не є клінічно значущим і не потребує регулювання дози. Ниркова недостатністьУ суб’єктів з нирковою недостатністю, включаючи хворих на гемодіалізі,експозиція тадалафілу AUC була вищою, ніж у здорових чоловіків. Печінкова недостатністьЕкспозиція тадалафілу (AUC) усуб’єктів зі слабкою та помірною печінковою недостатністю є порівняною зекспозицією у здорових суб’єктів. Не має даних щодо пацієнтів з тяжкоюпечінковою недостатністю.Пацієнти, хворі на діабетЕкспозиція тадалафілу (AUC) у хворих на діабет була приблизно на 19%нижче, ніж значення AUC для здорових суб’єктів. Ця різниця в експозиції непотребує регулювання дози.

Показання для застосування. Лікування еректильної дисфункції.

Спосіб застосування та дози. Для прийому внутрішньо.Рекомендована максимальна доза становить 20 мг перед передбачуваноюсексуальною активністю, незалежно від прийому їжі. Препарат можна приймати за16 хвилин перед сексуальною активністю. Ефективність тадалафілу можезберігатися протягом до 36 годин після прийому дози.Максимальна рекомендована частота прийому – один раз на день.

Побічна дія. Небажаними ефектами, про які повідомлялосянайчастіше, є головний біль (≥10%). Інші небажані ефекти (≥1% -<10%) такі: біль у спині, диспепсія, запаморочення, гіперемія, міалгія,закладеність носа.У поодиноких випадках (≥0,1% - <1%) - набряк повік, відчуття,описані, як біль в очах, кон’юнктивальна гіперемія.У постмаркетингових дослідженнях дуже рідко спостерігалися такі побічнідії.Загальні реакції: реакції гіперчутливості, такі як висипання, уртикаріята набряк обличчя, синдром Стивенса-Джонсона та ексфоліативний дерматит.Серцево-судинна та цереброваскулярна системи: повідомлялось просерйозні побічні дії з боку серцево-судинної системи, такі як інфаркт міокарда,раптова кардіологічна смерть, інсульт, стенокардія, серцебиття, тахікардія, алебільшість пацієнтів, які мали такі побічні дії, раніше мали фактори ризику збоку серцево-судинної системи. Однак, неможливо точно визначити, чи пов’язаніці побічні дії з факторами ризику, чи з тадалафілом, чи із статевою активністюабо комбінацією всіх цих чинників. Також повідомлялося про гіпотензію (частішеколи тадалафіл застосовували пацієнти разом з антигіпертензивними засобами),гіпертензію та непритомність.Гастроінтестинальна система: абдомінальний біль та гастроезофагальнийрефлюкс.Шкіра та підшкірні тканини: гіпергідроз (потіння).Незвичайні відчуття: затьмарений зір, неартеріальна передня оптичнаішемічна нейропатія, оклюзія вен сітківки, порушення зору.Урогенітальна система: пріапізм та подовжена ерекція.

Протипоказання. Тадалафіл протипоказано пацієнтам, якізастосовують органічні нітрати у будь-якій лікарській формі. Тадалафіл не повинен використовуватися пацієнтами з підвищеноючутливістю до тадалафілу або до будь-якого іншого компонента препарату.

Передозування. При одноразовому застосуванні здоровими суб’єктамитадалафілу в дозі до 500 мг і при багаторазовому застосуванні тадалафілупацієнтами з еректильною дисфункцією до 100 мг на добу небажані ефекти булианалогічні тим, що спостерігалися при застосуванні менших доз препарату. Увипадку передозування, якщо треба, слід застосовувати стандартну симптоматичнутерапію.На елімінацію тадалафілу гемодіаліз впливав неістотно.

Особливості застосування. ЗастереженняПрепарати для лікування еректильної дисфункції, включаючи Сіаліс, неповинні застосовуватися чоловіками із серцевими захворюваннями, для якихсексуальна активність є небажаною. Лікарі повинні зважати на потенційнийсерцевий ризик сексуальної активності для пацієнтів із серцево-судиннимизахворюваннями, які вони вже мають. Необхідно враховувати потенційний ризик ускладнень для таких груп пацієнтівіз серцево-судинними захворюваннями:- пацієнти з інфарктом міокарда протягом останніх 90 днів;- пацієнти з нестабільною стенокардією або стенокардією, що виникає підчас статевих актів;- пацієнти із серцевою недостатністю, що відповідає класу 2 або вище закласифікацією Нью-Йоркської асоціації серця, протягом останніх 6 місяців; - пацієнти з неконтрольованими аритміями, артеріальною гіпотензією(<90/50 мм Hg) чи неконтрольованою гіпертензією;- пацієнти після інсульту, що стався протягом останніх 6 місяців. Оцінка еректильної дисфункції повинна включати визначення потенційнихпершопричин та ідентифікацію доцільного курсу лікування після відповідногомедичного визначення.Перед початком будь-якого лікування еректильної дисфункції лікаріповинні зважати на стан серцево-судинної системи своїх пацієнтів, оскількиіснує певний ступінь серцевого ризику, асоційований із сексуальною активністю. Безпека та ефективність комбінацій тадалафілу з іншими препаратами длялікування еректильної дисфункції не були досліджені. Тому застосування такихкомбінацій не рекомендується. Пріапізм спостерігався для інших інгібіторів ФДЕ 5, включаючитадалафіл. Пацієнтам, у яких виникають ерекції, що тривають 4 години абобільше, слід вказати на необхідність негайно звертатися за медичною допомогою.Якщо не буде негайно проведено лікування пріапізму, то це може призвести допошкодження тканин статевого члена та довгострокової втрати потенції.Треба з обережністю призначати Сіаліс пацієнтам, які мають стани, щоможуть створювати схильність до пріапізму (такі як серпоподібно-клітиннаанемія, мієломна хвороба чи лейкемія), чи пацієнтам з анатомічними деформаціямипеніса (такими як кутове викривлення, кавернозний фіброз або хвороба Пейроні).Беручи до уваги, що не має даних про призначення Сіалісу пацієнтам стяжкими порушеннями функції печінки (клас С за Чайлдом-Пу (Child-Pugh),пацієнтам цієї групи Сіаліс призначається з обережністю.Необхідно з обережністю призначати Сіаліс пацієнтам, що приймають a-1блокатори (доксазозин) тому, що у деяких хворих одночасний прийом цихпрепаратів може призвести до симптоматичної гіпотензії. У клінічномуфармакологічному досліджені щодо одночасного прийому однієї дози Сіалісу і тамсулозіну,a-блокатора, в якому брали участь 18 добровольців, симптоматичної гіпотензії небуло виявлено.Як і інші інгібітори ФДЕ 5 тадалафіл має системні властивості щодорозширення судин, що може привести до транзиторного зниження артеріальноготиску. Перш ніж призначити Сіаліс, лікар повинен оцінити, чи можуть хворі зсерцево-судиними захворюваннями бути схильними до несприятливих вазодиляторнихефектів. Застосування під час вагітності і в період годування груддю.Сіаліс не показаний для застосування у жінок. Дослідження щодозастосуванням тадалафілу у вагітних жінок не проводились.Вплив на здатність керувати автомобілем та іншими механічними засобами.Сіаліс не має ніякого чи має незначний вплив на здатність керуватимашинами та механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Не очікується, що тадалафіл будеспричинювати клінічно значуще інгібування чи індукування кліренса лікарськихзасобів, що метаболізуються ізоформами CYP450. Дослідження підтвердили, щотадалафіл не інгібує та не індукує ізоформи CYP450, включаючи CYP3A4, CYP1A2,CYP2D6, CYP2C19, CYP2Е1 та CYP2С9.Тадалафіл метаболізується переважно CYP3A4. Селективний інгібіторCYP3A4 – кетоконазол (400 мг на день) збільшує площу під кривою “концентрація -час” (AUC) однієї дози тадалафілу на 312% і Сmax на 22% , і кетаконазол (200 мгщоденно) збільшує AUC однієї дози тадалафілу на 107% і Сmax на 15% повідношенню до значень AUC і Сmax для одного тадалафілу. Ритонавір (200мг двічі на день), інгібітор CYP3A4, 2С9, 2С19 та 2D6збільшують AUC однієї дози тадалафілу на 124%, не змінюючи Сmax. Хочаспецифічні взаємодії не були досліджені, можно очікувати, що інші інгібіторипротеази, такі як саквінавір та інші інгібітори CYP3A4, такі як еритроміцин,ітраконазол, будуть підвищувати концентрацію тадалафілу в плазмі. Селективний індуктор CYP3A4 рифампіцин (600 мг на день) – знижуєвеличину AUC однієї дози тадалафілу на 88% і Сmax на 46% порівняно зізначеннями AUC і Сmax для одного лише тадалафілу. Можна очікувати, що супутнєвведення інших індукторів CYP3A4 також знижуватиме концентрацію тадалафілу вплазмі.Тадалафіл не мав клінічно істотного ефекту на експозицію (AUC)S-варфарином чи R-варфарином, а також не мав впливу на протромбіновий час,індукований варфарином. Тадалафіл не потенціював збільшення часу кровотечі, спричиненогоацетилсаліциловою кислотою.Тадалафіл має системні вазодиляторні властивості, що може збільшуватигіпотензивні ефекти антигіпертензивних препаратів. Крім того у хворих з важкоконтрольованою гіпертензією, які приймають декілька гіпотензивних препаратів,спостерігалось більше зниження кров’яного тиску. У більшості хворих зниженнятиску не супроводжувалось гіпотензивними симптомами. Необхідно давативідповідні рекомендації пацієнтам, що лікуються гіпотензивними лікарськими засобамита Сіалісом. Істотного зниження артеріального тиску не спостерігалось у пацієнтів,що приймали Сіаліс і селективний a-1-блокатор-тамсулозин.При призначенні тадалафілу здоровим особам, що приймали a-1-блокатор-доксазозин (8 мг на день), спостерігалось посилення гіпотензивного ефекту.Кількість пацієнтів з потенційно клінічно істотним зниженням артеріальноготиску була вища при прийомі двох препаратів. У деяких пацієнтів спостерігалосьзапаморочення. Випадків непритомності не було. Більш низькі дози доксазину недосліджувались.Тадалафіл не впливав на концентрацію алкоголю, а алкоголь не впливав наконцентрацію тадалафілу. На фоні високих доз алкоголю (0,7 г/кг) додатковийприйом тадалафілу не приводив до статистично значимого зниження артеріальноготиску.У деяких пацієнтів спостерігалось постуральне запаморочення іортостатична гіпотензія. Прийом тадалафілу на фоні більш низьких доз алкоголю(0,6 г/кг) не викликав гіпотензію, а запаморочення спостерігалось з тією жчастотою, що і при прийомі одного алкоголю.Сумісний прийом антациду (магнію гідроксид/алюмінію гідроксид) зтадалафілом знижує швидкість всмоктування тадалафілу без зміни експозиції (AUC)тадалафілу.При прийомі тадалафілу з теофіліном не спостерігалося ніякоїфармакокінетичної чи фармакодинамічної взаємодії. Н2-антагоністи – збільшення шлункової рН після прийому нізатидину немало клінічно значущого ефекту на фармакокінетику тадалафілу.

Умови та термін зберігання. Препарат слід зберігати при температурі нижче 30° С, в оригінальній упаковці, у недоступному для дітей місці.Термін придатності - 3 роки.
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z