Загружается, подождите...

Кардіодарон (Cardiodaronum)


міжнародна та хімічна назви: amiodarone([2-Бутил-3-бензофураніл]-[4-(2-діетиламіноетокси)-3,5-дійодофеніл] кетонугідрохлорид);

основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого або ззеленувато-жовтим відтінком кольору, з плоскою поверхнею, з рискою;

склад: 1 таблетка містить аміодаронугідрохлориду 0,2 г у перерахуванні на 100% речовину;допоміжні речовини: цукор молочний, крохмалькартопляний, целюлоза мікрокристалічна, кальцію стеарат.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтическая група. Антиаритмічні препаратиІІІ класу. Код ATC: CO1B DO1.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка.Кардіодарон має антиаритмічну й антиангінальну дію. Антиаритмічна дія зумовленаподовженням 3-ї фази потенціалу дії за рахунок зниження току калію через каналиклітинних мембран кардіоміоцитів. Збільшує рефрактерний період і зменшуєзбудливість міокарда. Препарат неконкурентно блокує альфа- ібета-адренорецептори. Сповільнює синоатріальну, передсердну та вузловупровідність, практично не впливає на внутрішньошлуночкову провідність.Сповільнює проведення збудження і подовжує рефрактерний період додатковихпередсердно-шлуночкових шляхів. Антиангінальна дія зумовлена зниженнямспоживання кисню міокардом (за рахунок зменшення ЧСС і зниженняпостнавантаження на серце), збільшенням коронарного кровообігу шляхом прямоговпливу на гладку мускулатуру артерій, підтримкою серцевого викиду шляхомзниження тиску в аорті і зниженням периферійного опору.Фармакокінетика

. Після прийому внутрішньоКардіодарон повільно всмоктується з ШКТ. Біодоступність становить 30-80 %.Препарат виявляється в крові через ¼-4 год. Максимальна концентрація вкрові після одноразового застосування спостерігається через 3-7 год. Виводитьсяз організму дуже повільно, період напіввиведення становить 20-100 днів.Метаболізується в печінці з утворенням активного метаболіту(децетиламіодарону), а також шляхом дейодування.

Показання для застосування. Лікування і профілактикапароксизмальних порушень серцевого ритму (суправентрикулярна тахікардія, WPWсиндром, шлуночкова тахікардія, тріпотіння передсердь, синусова тахікардія), атакож екстрасистолія (надшлуночкова, шлуночкова).Профілактика рецидивівзагрожуючої життюшлуночкової тахікардії або фібриляції шлуночків;шлуночкової тахікардії(документально підтвердженої) з клінічними проявами, яка призводить до втратипрацездатності;надшлуночкової тахікардії(документально підтвердженої) у пацієнтів на серцеві захворювання;порушення ритму при резистентностіабо за наявності протипоказання до інших методів лікування;синдромуВольфа–Паркінсона–Уайта (WPW).Лікування шлуночковоїтахікардії (документально підтвердженої) з метою уповільнення ритму скорочень шлуночківабо відновлення синусового ритму при мерехтінні та тріпотінні передсердь.Кардіодарон можнапризначати пацієнтам з ІХС і/або дисфункцією лівого шлуночка.

Спосіб застосування та дози. Оптимальні дози таблетокКардіодарон необхідно підбирати індивідуально, з урахуванням можливих побічнихявищ. Як правило, препарат призначають починаючи з дози 0,2 г (1 таблетка), 2-3рази на день (0,4-0,6 г на добу), протягом 8-10 діб (залежно від ефекту), підконтролем ЕКГ. У подальшому переходять на підтримуючу дозу 0,1-0,4 г на добу.Можлива схема призначення препарату через день: дозу 0,2 г (1 таблетка) можнапризначати через день, 0,1 г (0,5 таблетки ) – щодня. З метою запобіганнякумуляції через кожні 5 діб рекомендується робити 2 дні перерви.

Побічна дія. З боку серцево-судинноїсистеми: брадикардія (ЧСС менше 55 ударів за хвилину), розвиток абопрогресування аритмії, розвиток або погіршення плину серцевої недостатності.З боку травної системи: анорексія, нудота,блювання, запор, металевий присмак у роті; рідко – підвищення активностіпечінкових ферментів, псевдоалкогольний гепатит, цироз печінки, гострапечінкова недостатність.З боку ЦНС і периферійної нервовоїсистеми:парестезії, тремор, атаксія, головний біль, відчуття втоми, ретробульбарнийневрит, поліневропатії, запаморочення, слухові галюцинації.З боку органа зору: відкладення ліпофусцину вепітелії рогівки (в рідких випадках відмічаються скарги на появу кольоровихореолів при погляді проти світла).З боку дихальної системи: кашель, прогресуюча задишка,інтерстиціальний пневмоніт, фіброз легенів, плеврит, бронхіт.З боку ендокринної системи: гіпотиреоз, гіпертиреоз.Дерматологічні реакції: фотосенсибілізація, шкірнийвисип, випадання волосся.Інші: міопатія, епідидиміт.

Протипоказання. Підвищена чутливість доаміодарону та йоду, синусова брадикардія, синдром слабкості синусового вузла (увипадках відсутності кардіостимулятора), синоатріальна блокада, АV блокада,одночасне застосування з препаратами, які можуть спричинювати шлуночковутахікардію типу “пірует” (антиаритмічні засоби, включаючи бепридил, препаратиІА класу, соталол, а також вінкамін, еритроміцин для внутрішньовенногозастосування, пентамідин для парентерального введення), гіпотиреоз,гіпертиреоз, виражена артеріальна гіпотонія, колапс, шок, лактація, вагітність,дитячий вік до 15 років.

Передозування. Симптоми: артеріальнагіпотензія, брадикардія, порушення AV провідності, аритмії, порушення функціїпечінки. Лікування: промивання шлунка з подальшимпризначенням активованного вугілля і сольового проносного. Специфічногоантидоту немає. За необхідності проводять симптоматичну терапію. Пацієнтповинен знаходитися під ретельним наглядом (контроль АТ і ЕКГ). При брадикардіїможна застосовувати атропін, b1-адреноміметики, встановититимчасовий кардіостимулятор. Аміодарон не виводиться з організму пригемодіалізі.

Особливості застосування. Призначати Кардіодарон іпочинати лікування повинен тільки лікар, який має досвід у терапії порушеньсерцевого ритму.З обережністю призначають препаратпацієнтам похилого віку, оскільки підвищується ризик розвитку брадикардії.Перед початком лікування кожномупацієнту необхідно зробити ЕКГ.У період лікування Кардіодароном, атакож при виникненні нових аритмій або загостренні основного захворювання слідпроводити ЕКГ-моніторинг кожні 3 міс.Дія аміодарону може викликатиподовження інтервалу QT (що зумовлено сповільненням реполярізації) і появоюзубця U на ЕКГ. Ці зміни не відображують наявність кардіотоксичності.При виникненні синоатріальноїблокади, AV блокади, блокади II і III ступеня, блокади ножок пучка Гіссалікування слід перервати. При призначенні Кардіодаронупацієнтам із серцевою недостатністю може знадобитися одночасне лікуваннякардіотонічними засобами.Пацієнта слід інформувати про те, щоу випадку розвитку побічних явищ (у т.ч. якщо ЧСС становить менше 55 ударів захвилину) слід припинити лікування і негайно звернутися до лікаря.Прогресуюча задишка інепродуктивний кашель можуть бути ознаками легеневої недостатності.Рекомендується проводити рентгенологічне дослідження грудної клітки і легеневіфункційні проби кожні 6 міс (у т.ч. у випадках розвитку клінічних ознакзахворювання легенів).Кардіодарон може спричинювати порушенняфункції щитоподібної залози, особливо у пацієнтів зі спадковою таіндивідуальною схильністю до захворювань щитовидної залози. Рекомендуєтьсяпроводити моніторинг функції щитоподібної залози перед початком лікування, вперіод лікування і протягом декількох місяців після припинення лікування. Прирозвитку порушень функції щитоподібної залози слід перервати лікування іпризначити відповідну терапію.Аміодарон може впливати нарезультати досліджень функції щитоподібної залози, особливо на тироксин.У період лікування Кардіодарономслід контролювати активність печінкових ферментів (особливо у пацієнтів зпечінковою недостатністю).При розвитку побічних ефектів збоку органа зору переривати лікування не слід, таким пацієнтам показаноофтальмологічне обстеження.Слід дотримувати обережності припроведенні кисневої терапії в післяопераційний період у пацієнтів, якіприймають Кардіодарон, оскільки є ризик розвитку респіраторногодистрес-синдрому.Питання про можливість управлятиавтотранспортом і займатися потенційно небезпечними видами діяльності слідвирішувати тільки після оцінки індивідуальної реакції пацієнта на препарат,тому що у деяких хворих відмічається зниження швидкості психомоторних реакційна фоні лікування Кардіодароном.

Взаємодія з іншими лікарськимизасобами.Не рекомендується комбінована терапія з бета-адреноблокаторами, з деякимиблокаторами кальцієвих каналів (верапаміл, дилтіазем), оскільки можутьрозвинутися порушення автоматизму (які виявляються брадикардією) і провідності.З метою запобігання розвитку шлуночкової тахікардії типу “пірует” нерекомендується комбінована терапія таблетками Кардіодарон з проноснимипрепаратами, діуретиками, системними глюкокортикоїдами, амфотерицином В длявнутрішньовенного введення. При одночасному застосуванні з антикоагулянтами длявнутрішнього прийому збільшується ризик розвитку кровотеч (потрібні контрольрівня протромбіну і корекція дози антикоагулянтів). При одночасномузастосуванні з серцевими глікозидами можуть спостерігатися порушенняавтоматизму (які виявляються вираженою брадикардією) і порушенняпередсердно-шлуночкової провідності (Кардіодарон підвищує концентраціюдигоксину в плазмі крові, необхідно її контролювати, проводити ЕКГ і за потребизмінювати режим дозування препарату). При одночасному застосуванні зфенітоїном, циклоспорином можливо підвищення концентрації останніх у плазмікрові. У пацієнтів, які приймають таблетки Кардіодарон і мали загальнуанестезію або оксигенотерапію, можливий розвиток брадикардії (резистентної доатропіну), артеріальної гіпотензії, порушень провідності і зниження серцевоговикиду.

Умови та термін зберігання. Зберігати у сухому,захищеному від світла і недоступному для дітей місці, при температурі не вище25 0С. Термін збереження - 2 роки.
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z