Загружается, подождите...

Бупрофен (Buprofen)


міжнародна та хімічна назви: Іbuprofen;(2RS)-2-[4-(2-метилпропіл)феніл]пропанова кислота;

основні фізико-хімічні властивості: таблетки круглої форми, вкриті оболонкою,рожевого кольору з двоопуклою поверхнею. На поперечному розламі видно ядро,оточене шаром оболонки;

склад: 1 таблетка містить 200 мг ібупрофену в перерахунку на 100% сухуречовину;допоміжні речовини: крохмаль картопляний, магнію стеарат, цукор,борошно пшеничне, повідон, магнію карбонат основний, аеросил, титану діоксид,тальк, кислотний червоний, віск бджолиний, масло вазелінове.

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби.Код АТС М01А Е01.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Похідне фенілпропіонової кислоти, що виявляєпротизапальну, аналгезуючу та жарознижуючу дію. Механізм дії пов’язаний знеселективним пригніченням активності циклооксигенази (ЦОГ-1 і ЦОГ-2) –основного ферменту метаболізму арахідонової кислоти, що є попередникомпростагландинів, які відіграють головну роль у патогенезі запалення, болі тапропасниці. Аналгезуюча дія обумовлена як периферичним (опосередковано, черезпригнічення синтезу простагландинів), так і центральним механізмом, якийреалізується за рахунок пригнічення синтезу простагландинів у центральнійнервовій системі. Ібупрофен зменшує агрегацію тромбоцитів. Фармакокінетика. При прийомі внутрішньо ібупрофен практично повністювсмоктується із травного тракту. Максимальна концентрація у крові досягаєтьсячерез 1–2 години. Одночасний прийом їжі сповільнює швидкість поглинання утравному тракті. Добре зв’язується з білками крові – 90-95%. Препарат повільнопроникає в порожнину суглоба, але затримується в синовіальній тканині,створюючи в ній більшу концентрацію, аніж у плазмі крові. Метаболізм ібупрофенуздійснюється в печінці. Період напіввиведення становить 2-3 год. 80% прийнятоїдози виводиться із сечею переважно у вигляді метаболітів (10% – у незмінномувигляді); інші 20% виводяться кишечником також у вигляді метаболітів.

Показання для застосування. Запально-дегенеративні захворювання суглобіві хребта (у т. ч. ревматичний і ревматоїдний артрит, анкілозуючий спондиліт,остеоартроз), суглобний синдром при загостренні подагри, псориатичний артрит,анкілозуючий спондиліт, тендиніт, бурсит, радикуліт, травматичне запаленням’яких тканин й опорно-рухового апарату. Невралгії, міалгії, больовий синдромпри інфекційно-запальних захворюваннях Лор-органів, аднексит, альгодисменорея,головний і зубний біль. Пропасні стани при інфекційно-запальних захворюваннях.

Спосіб застосування та дози. Дозу встановлюють індивідуально, залежновід нозологічної форми захворювання, вираженості клінічних проявів. Приприйманні внутрішньо для дорослих разова доза становить 200-800 мг, частотаприйому – 3-4 рази на добу; дітям старше 12 років – 20 мг/кг у кілька прийомів.Максимальна добова доза для дорослих при прийомі всередину – 2,4 г. Курслікування становить від декількох днів до двох тижнів і визначаєтьсядосягненням терапевтичного ефекту та чутливістю до препарату.

Побічна дія. З боку системи травлення: часто нудота, анорексія, блювання, відчуттядискомфорту в епігастрії, діарея; можливий розвиток ерозивно-виразковихушкоджень шлунково-кишкового тракту; рідко – кровотечі із травного тракту; притривалому застосуванні можливі порушення функції печінки. З боку центральної нервової системи: запаморочення, порушення сну,сонливість, порушення зорового та слухового сприйняття.З боку системи кровотворення: при тривалому застосуванні можливіанемія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз.З боку сечовидільної системи: при тривалому застосуванні можливіпорушення функції нирок, гіперкаліємія, гіперурикемія, азотемія.Алергічні реакції: часто –шкірні висипання, набряк Квінке; рідко –асептичний менінгіт (частіше у пацієнтів з аутоімунними захворюваннями);бронхоспазми.

Протипоказання. Ерозивно-виразкові ушкодження шлунково-кишковоготракту у фазі загострення, бронхоспазми, що пов’язані із прийманнямнестероїдних протизапальних засобів в анамнезі, “триада” (еозинофільний риніт,рецидивуючий поліпоз носа, гіперпластичний синусит), захворювання зоровогонерва, порушення кровотворення, геморагічний діатез, третій триместрвагітності, лактація, дитячий вік до 12 років, виражені порушення функції нирокі/або печінки, підвищена чутливість до ібупрофену та інших нестероїднихпротизапальних засобів.

Передозування. При передозуванні препаратом Ібупрофен можливіголовний біль, запаморочення, загальмованість, втрата свідомості, а також більу животі, нудота, блювання. Крім того, можлива гіпотензія, пригнічення дихання,ціаноз. Специфічного антидоту немає. Лікування: промивання шлунка; принеобхідності – корекція електролітного балансу. Гемодіаліз неефективний.

Особливості застосування. З обережністю приймають препарат прихронічній серцевій недостатності. У процесі лікування необхідний систематичнийконтроль за функцією печінки та кровотворенням, картиною периферичної крові.Препарат не виявляє тератогенної дії, що дає можливість застосовувати йогопри вагітності, за виключенням ІІІ триместру (у випадку гострої потреби).Пацієнти, що страждають на бронхіальну астму, сінний нежить, хронічний бронхіт,можуть особливо гостро реагувати на препарат (напади астми, набряк слизовоїоболонки носа тощо). Ібупрофен може негативно позначитися на здатності докерування транспортними засобами, особливо при вживанні на фоні терапіїібупрофеном алкоголю.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При одночасному застосуванні з дигоксином,дифеніном, препаратами літію ібупрофен може змінювати концентрацію вищезгаданихзасобів. Препарат зменшує дію сечогінних й антигіпертензивних засобів. Приодночасному застосуванні з калійзберігаючими діуретиками можливий розвитокгіперкаліємії. При поєднанні ібупрофену із глюкокортикоїдами або іншиминестероїдними протизапальними засобами підвищується ризик появи побічнихефектів з боку шлунково-кишкового тракту. Ібупрофен може збільшити концентраціюта токсичний вплив на організм метотрексату. Одночасний прийомацетилсаліцилової кислоти знижує рівень ібупрофену в плазмі крові. Зобережністю застосовують препарат у комбінації з непрямими антикоагулянтами,тіазидними діуретиками.

Умови та термін зберігання. Зберігати в сухому, захищеному від світла,недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 0С. Термінпридатності – 3 роки.
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z