Загружается, подождите...

Бревіблок 250 мг/мл (Brevibloc250 mg/ml)


міжнародна та хімічнаназви: esmolol; (±)метил р-[2-гідрокси-3-(ізопропіл аміно)пропо-кси]гідроцинамату гідрохлорид;

основні фізико-хімічнівластивості: прозорий, безбарвний або з жовтуватим відтінком розчин;

склад: 1 мл розчину міститьесмололу гідрохлориду 250 мг;допоміжні речовини: натрію ацетат, кислотаоцтова крижана, пропіленгліколь, етанол 96 %, натрію гідроксид, кислотахлористоводнева, вода для ін’єкцій.

Форма випуску.Концентрат для приготування розчинудля інфузій.

Фармакотерапевтична група.Селективні блокаторибета-адренорецепторів. Код АТС С07А В09.

Фармакологічні властивості.Фармакодинаміка.Бревіблок є кардіоселективнимблокатором бета-1-адренорецепторів зі швидким початком і дуже малою тривалістюдії; у терапевтичних дозах не має власної симпатоміметичної імембранстабілізуючої активності; справляє антиангінальну, антигіпертензивну іантиаритмічну дію. Зменшує стимульоване катехоламінами утворення цАМФ з АТФ,знижує внутрішньоклітинний потік Са2+, зменшує частоту серцевихскорочень (ЧСС), сповільнює провідність, знижує скоротність міокарда.Дія препаратупочинається з моменту введення, максимальний терапевтичний ефект розвиваєтьсячерез 2 хвилини після введення і закінчується через 10-20хвилин після припинення інфузії.Есмололугідрохлорид за своєю хімічною природою належить до класуфеноксипропанол-амінових бета-адреноблокаторів. Він має ензиматично лабільнуефірну ланку, внаслідок чого швидко метаболізується і має короткий часнапівжиття в плазмі крові. Препарат Бревіблок, як і інші бета-адреноблокатори, чинитьнегативну інотропну дію.Факмакокінетика. Період напіввиведенняесмололу після внутрішньовенного введення становить близько9 хвилин. Есмололметаболізується естеразами еритроцитів до вільного кислого метаболіту ALS-8123,який має слабку (менше 0,1 % від есмололу) бета-блокуючу активність. Йогоперіод напіввиведення становить приблизно 3,7 години.Менше 2 %есмололу виводиться із сечею в незміненому вигляді. Кислий метаболіт виводитьсяіз сечею.Есмолол на 55% зв'язується з білками плазми крові (для кислого метаболіту цей показникстановить усього 10 %).

Показання для застосування.-Суправентрикулярні тахіаритмії, включаючи мерехтіння передсердь, тріпотінняпередсердь; синусова тахікардія.-Тахікардія, артеріальна гіпертензія, в тому числі під час і після операцій.Бревіблокпоказаний для швидкої регуляції частоти шлуночкового ритму в пацієнтів зфібриляцією передсердь або тріпотінням передсердь у періоди перед операцією,після операції та в інших випадках, коли потрібно проведення швидкої регуляціїчастоти шлуночкового ритму з використанням препарату короткої дії.Бревіблокпоказаний також при некомпенсованій синусовій тахікардії, при якій, за рішеннямлікаря, необхідно специфічне втручання для швидкої регуляції ЧСС.Бревіблок непризначений для застосування при хронічних станах.

Спосіб застосування та дози.ПРЕПАРАТ В АМПУЛАХ ПО 2500 мг НЕПРИЗНАЧЕНИЙ ДЛЯ ПРЯМОЇ ВНУТРІШНЬО-ВЕННОЇ ІН'ЄКЦІЇ. ДАНА ЛІКАРСЬКА ФОРМА ЄКОНЦЕНТРОВАНИМ ЛІКАРСЬКИМ ЗАСОБОМ, ЩО ПОВИНЕН ОБОВ’ЯЗКОВО РОЗБАВЛЯТИСЯ ПЕРЕДВВЕДЕННЯМ. БРЕВІБЛОК НЕ МОЖНА РОЗВОДИТИ В НАТРІЮ БІКАРБОНАТІ. БРЕВІБЛОК НЕМОЖНА ЗМІШУВАТИ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ ПЕРЕД РОЗВЕДЕННЯМ У СУМІСНОМУРОЗЧИНІ ДЛЯ ВНУТРІШНЬОВЕННОГО ВВЕДЕННЯ.Розведення: підготувати васептичних умовах розчин для інфузії в концентрації 10 мг/мл шляхом додаваннявмісту двох ампул по 2 500 мг у контейнер об'ємом 500 мл або вмісту однієїампули 2 500 мг у контейнер об'ємом 250 мл із сумісними розчинами длявнутрішньовенних інфузій, перелік яких наведений нижче. Перед розведеннямвидалити надлишок концентрату. При цьому кінцева концентрація повинна становити10 мг/мл. Розведений розчин стабільний протягом 24 годин при кімнатнійтемпературі.Примітка: концентрації препаратуБревіблок, що перевищують 10 мг/мл, можуть спричинити подразнення при триваломувведенні. Бревіблок добре переноситься при його введенні через центральну вену.Для здійснення постійної інфузії із заданоюшвидкістю слід застосовувати відповідну апаратуру.СуправентрикулярнатахіаритміяДозуванняпрепарату Бревіблок при суправентрикулярній тахіаритмії слід добиратиіндивідуально, шляхом титрування, при якому кожний крок містить навантажувальнудозу і наступну підтримуючу дозу. Навантажувальна доза завжди становить 500мкг/кг маси тіла (0,05 мл/кг при концентрації препарату 10 мг/мл), якавводиться протягом 1 хвилини. Тобто для пацієнта з масою тіла 70 кг це відповідає 3,5 млрозведеного препарату. Ефективноюпідтримуючою дозою препарату Бревіблок для лікування суправентрикулярноїтахіаритмії є 50-200 мкг/кг/хв, хоча використовувалисяі такі високі дози, як 300 мкг/кг/хв. Для невеликої кількості пацієнтівдостатньою виявилася доза 25 мкг/кг/хв.Схема початкулікування і підтримуючої терапіїВведеннянавантажувальної дози 500 мкг/кг/хв протягом 1 хвилини, ПОТІМ введенняпідтримуючої дози 50 мкг/кг/хв протягом 4 хвилин *.

При позитивному результатіВведенняпідтримуючої дози 50 мкг/кг/хв.

При негативному результатіпротягом 5 хвилинПовторитивведення з дозуванням 500 мкг/кг/хв протягом 1 хвилини.Підвищити підтримуючу дозу до100 мкг/кг/хв протягом 4 хвилин.

При позитивному результатіВведенняпідтримуючої дози 100 мкг/кг/хв.

При негативному результатіпротягом 5 хвилинПовторитивведення з дозуванням 500 мкг/кг/хв протягом 1 хвилини.Підвищитипідтримуючу дозу до 150 мкг/кг/хв протягом 4 хвилин.

Припозитивному результатіВведення підтримуючоїдози 150 мкг/кг/хв.

При негативному результатіПовторитивведення з дозуванням 500 мкг/кг/хв протягом 1 хвилини.Підвищитипідтримуючу дозу до 200 мкг/кг/хв і залишити на цьому рівні.* При досягненнібажаного ступеня зниження ЧСС або граничного рівня безпеки (напр. при зниженніартеріального тиску) необхідно ПРИПИНИТИ введення навантажувальної дозиі знизити базовий інтервал дозування при підтримуючому введенні з 50мкг/кг/хв до 25 мкг/кг/хв або ще нижче. За необхідності інтервал між крокамититрування можна збільшити з 5 до 10 хвилин.З появоюпобічних реакцій можна знизити дозування препарату Бревіблок або припинитивведення. Фармакологічні побічні реакції повинні припинитися протягом 30 хвилин.При розвиткуреакції в місці введення препарату слід використовувати інше місце для інфузіїі вжити заходів для попередження екстравазації.Немає данихпро те, що при різкому перериванні введення препарату Бревіблок у пацієнтіввиникають ефекти, пов'язані з припиненням введення препаратів, що може матимісце при різкому припиненні введення бета-адреноблокаторів після тривалого їхзастосування в пацієнтів з коронарною недостатністю (КН). Однак сліддотримуватися обережності при різкому перериванні введення препарату Бревіблоку пацієнтів із КН.Після досягнення необхідноїЧСС і стабільного клінічного статусу у хворих на суправентрикулярну тахіаритміюможна здійснити перехід до інших антиаритмічних препаратів, таких, наприклад,як верапаміл, пропранолол або метопролол, дигоксин або хінідин.Рекомендованийпорядок такого переходу описаний нижче, але лікарю слід ретельно вивчитиінструкції для застосування обраного альтернативного препарату. Альтернативний препарат Дозування Пропранололу гідрохлорид 10-20 мг через кожні 4-6 годин внутрішньо. Дигоксин 0,125-0,5 мг через кожні 6 годин внутрішньо або внутрішньовенно. Верапаміл 80 мг через кожні 6 годин внутрішньо. Хінідин 200 мг через кожні 2 години внутрішньо. Дозування препарату Бревіблокрекомендується знижувати в такий спосіб:1.Протягом першої години після першої дози альтернативного препарату зменшитиінтенсивність введення препарату Бревіблок у два рази (50 %).2.Після другої дози альтернативного препарату необхідно контролювати ЧССпацієнта, і якщо зберігається задовільна ЧСС протягом першої години, введенняпрепарату Бревіблок припинити.Введенняпрепарату Бревіблок протягом більше 24 годин ретельно не оцінювалося. Інфузіютривалістю більше 24 годин слід виконувати з обережністю.Періопераційнатахікардія і артеріальна гіпертензіяПри лікуваннітахікардії і/або артеріальної гіпертензії в періопераційний період необхідновикористовувати такі режими дозування:а)при інтраопераційному лікуванні - під час анестезії, коли потрібен невідкладний контроль, ввести болюснонавантажувальну дозу 80 мг протягом 15-30 секунд із наступною інфузією у дозі 150 мкг/кг/хв.Титрувати швидкість введення за необхідності до 300 мкг/кг/хв;б)після виходу з анестезії здійснювати інфузію в дозі 500 мкг/кг/хв протягомчотирьох хвилин з наступною інфузією 300 мкг/кг/хв;в)у післяопераційних ситуаціях, за наявності часу для титрування, вводятьнавантажувальну дозу 500 мкг/кг/хв протягом однієї хвилини перед кожним крокомтитрування для забезпечення швидкого початку дії препарату. Застосувати крокититрування з підтримуючою дозою 50, 100, 150, 200, 250 і 300 мкг/кг/хв протягомчотирьох хвилин із зупинкою при досягненні необхідного терапевтичного ефекту.Додатковаінформація з дозувань: при досягненні терапевтичного ефекту або граничногорівня безпеки (напр. при зниженні артеріального тиску) введеннянавантажувальної дози слід припинити і знизити швидкість інфузії до 12,5-25 мкг/кг/хв.Крім того, якщо це потрібно, збільшити інтервал між кроками титрування з п'ятидо десяти хвилин.Введенняпрепарату Бревіблок слід припинити, коли ЧСС чи артеріальний тиск швидконаближається до межі безпеки або перевищує його, а потім відновити введення безнавантажувальних доз при зниженій підтримуючій дозі після того, як ЧСС чиартеріальний тиск повернеться до задовільного рівня.

Побічна дія.Частота появи нижченаведених побічнихреакцій обгрунтована на даних застосування препарату Бревіблок у клінічнихдослідженнях, що включали 369 хворих на суправентрикулярну тахіаритмію і більше600 пацієнтів, яким препарат вводився під час або після операційного втручання.Більшість побічних ефектів, що спостерігалися в контрольованих клінічнихдослідженнях, були легкими і короткотривалими. Найбільш суттєвим несприятливимефектом було виражене зниження артеріального тиску. Смертельні випадки, що булизареєстровані, пов'язані із застосуванням препарату в складних клінічнихситуаціях, коли Бревіблок використовувався припустимо тільки для контролюсерцевого ритму (див. «Особливості застосування/Серцева недостатність»).Серцево-судинна система.Спостерігаютьсячасто: безсимптомна гіпотензія (приблизно в25 % пацієнтів), симптоматична гіпотензія (потовиділення, запаморочення)спостерігалася в 12 % пацієнтів. Спостерігаються рідко: порушення периферичного кровообігу.В окремихвипадках: блідість, приплив крові дообличчя, брадикардія (ЧСС менше 50 ударів за хвилину), біль у грудях,непритомність, набряк легенів і атріовентрикулярна блокада. У двох пацієнтівбез суправентрикулярної тахікардії, але з вираженою серцевою недостатністю(інфаркт міокарда або нестабільна стенокардія) розвилися вираженабрадикардія/синусова пауза/асистолія, що в обох випадках минали післяприпинення введення препарату.Центральна нервова система.Запаморочення,сонливість, сплутаність свідомості, головний біль, психомоторне збудження,відчуття втоми.В окремихвипадках: парестезії, астенія, депресія,порушення мислення, занепокоєння, анорексія. Судоми мали місце також менш ніж у1 % пацієнтів, в одному випадку з летальним кінцем.Органи дихання. Зрідка: бронхоспазм, утрудненнядихання, задишка, назальна гіперемія, хрипи.Шлунково-кишковий тракт.Спостерігаються часто: нудота.В окремих випадках: блювання, диспепсія, запор, сухість у роті і відчуття дискомфорту вділянці живота. Повідомлялося про порушення смакових відчуттів.Шкіра(у місці введення).Спостерігаються часто: побічні реакції в місці ін'єкції, включаючи запалення і ущільнення. Вокремих випадках: набряки, почервоніння абозміна забарвлення шкіри, печіння в місці ін'єкції, тромбофлебіт і місцевийнекроз шкіри при екстравазації.Інші. В окремих випадках: затримка сечі, порушення мовлення, зору, біль уміжлопатковий ділянці, озноб і пропасниця.У періопераційний періодспостерігалися також брадикардія і бронхоспазм.

Протипоказання.-Виражена брадикардія (ЧСС менше 50);-синдром слабкості синусового вузла;-атріовентрикулярна і синоарикулярна блокада II - III ступеня;-кардіогенний шок;-гостра серцева недостатність;-підвищена чутливість до компонентів препарату;-вік до 18 років (безпека і ефективність застосування препарату невстановлені).

Передозування.Передозуванняпрепарату Бревіблок може спричинити зупинку серця. Крім того, передозуванняможе спричинити брадикардію, надмірне зниження артеріального тиску,електромеханічну дисоціацію і втрату свідомості. Випадки значних ненавмиснихпередозувань препарату Бревіблок траплялися через помилки при розведенні. Деякіз цих випадків передозувань призвели до летального кінця, а інші - достійкої втрати працездатності. Болюсні дози в діапазоні від 625 мг до 2,5 г(12,5-50 мг/кг) виявилися фатальними.Пацієнти цілком відновлювалися від передозування на рівні доз не більш 1,75 г,введених протягом однієї хвилини, або доз до 7,5 г, введених протягом однієїгодини для проведення серцево-судинної операції. При передозуванні Бревіблокуудалося врятувати тих пацієнтів, у кого можна було підтримувати кровообіг доти,поки дія препарату не припинялася.Оскільки період напіввиведенняесмололу становить близько 9 хвилин, першим кроком до усунення токсичної діїповинно бути припинення введення препарату Бревіблок. Потім, на підставіклінічної ситуації, необхідно розглянути певні загальні заходи.Брадикардія:внутрішньовенне введення атропіну або іншого антихолінергічного лікарськогопрепарату.Бронхоспазм:внутрішньовенне введення бета-2-стимулятора і/або похідного теофіліну.Серцеванедостатність: внутрішньовенне введення діуретика і/або серцевогоглікозиду. При шоці через неадекватну скоротність серця -внутрішньовенне введення інотропного препарату (допаміну, добутаміну,ізопротеренолу або амринону).Симптоматичнагіпотензія: внутрішньовенне введення рідин і/або препаратів дляпідвищення артеріального тиску.

Особливості застосування.Інфузіїпрепарату в концентрації 20 мг/мл призводять до значного подразнення вен івиникнення тромбофлебіту. Екстравазація при введенні концентрації 20 мг/мл можепризводити до тяжкої місцевої реакції і можливого некрозу шкіри. Слід уникативведення препарату в концентрації більше 10 мг/мл, а також інфузій в малі вениабо через катетер "голка-метелик".Немає данихпро те, що підтримуючі дози вище 200 мкг/кг/хв дають значний сприятливий ефект,а безпека доз вище 300 мкг/кг/хв не досліджувалася.Препарат Бревіблокрекомендується застосовувати з обережністю для лікування хворих на цукровийдіабет.Пацієнтів з низькимсистолічним тиском до початку лікування слід ретельно спостерігати під частитрування і підтримуючих інфузій препарату Бревіблок.Найбільш поширеним побічним ефектом, щоспостерігався при клінічних дослідженнях, була гіпотензія, яка швидко усуваласяпри зниженні дозування або припиненні введення препарату. Тому у всіх пацієнтівпри лікуванні препаратом Бревіблок необхідно постійно контролювати артеріальнийтиск. З появою гіпотензії швидкістьвведення препарату слід знизити або, якщо необхідно, припинити його введення.Через негативний вплив на час провідностібета-адреноблокатори пацієнтам з першим ступенем серцевої блокадирекомендується призначати з особливою обережністю. Літнім пацієнтам, незважаючина звичайно добру переносимість, препарат слід вводити з обережністю, починаючизі зниженої дози.Бета-адреноблокатори можутьзбільшувати кількість і тривалість ангінозних нападів у хворих на стенокардіюПринцметала через некомпенсовану вазоконстрикцію коронарних артерій. Прилікуванні таких пацієнтів не слід застосовувати неселективнібета-адреноблокатори, а селективні бета-1-адреноблокатори -тільки з дотриманням особливих запобіжних заходів.Серцеванедостатність. Бета-адреноблокатори несуть потенційну небезпекуподальшого зниження скорочувальної здатності міокарда і прискорення більштяжких порушень. Постійне пригнічення міокарда при використаннібета-адреноблокаторів протягом визначеного періоду може в деяких випадках призвестидо порушення діяльності серця. При перших ознаках або симптомах загрозливогопорушення серцевої діяльності введення препарату Бревіблок слід припинити.Хоча, у зв'язку з коротким періодом напіввиведення, відміна препарату звичайноє достатньою мірою, слід розглядати і можливість специфічного лікування (див.«Передозування»). Застосування препарату Бревіблок для регуляції частотискорочення шлуночків у хворих на суправентрикулярні аритмії рекомендуєтьсяздійснювати з обережністю, якщо пацієнт має ризик порушення гемодинаміки або якщо він приймає інші препарати, що зменшують будь-якечи всі з таких явищ: периферичний (судинний) опір, наповнюваність міокарда,скорочувальну здатність міокарда або проведення електричного імпульсу вміокарді. Незважаючи на швидкий початок і швидке закінчення дії препаратуБревіблок, відмічено кілька випадків смерті пацієнтів зі складним клінічнимстатусом, коли припускається, що препарат використовувався для регуляціїчастоти скорочень шлуночків.Пацієнтам ізбронхоспастичними захворюваннями бета-адреноблокатори загалом не призначають.Завдяки відносній бета1-селективності і можливості титруванняпрепарат Бревіблок можна використовувати з обережністю для лікування пацієнтів ізбронхоспастичними захворюваннями. Однак тому, що бета1-селективністьу препарату Бревіблок не абсолютна, дозу препарату необхідно титрувати додосягнення найменшої ефективної дози. Пацієнтам, у яких в анамнезі відмічалосяутруднення дихання або бронхіальна астма, препарат Бревіблок рекомендуєтьсяпризначати з обережністю. При розвитку бронхоспазму введення препарату сліднегайно припинити і за необхідності ввести бета2-агоніст.Бревіблок рекомендуєтьсявводити з обережністю пацієнтам з порушеною функцією нирок, тому що кислийметаболіт препарату виводиться головним чином нирками в незміненому вигляді.Виведення кислого метаболіту істотно знижено в пацієнтів, які маютьзахворювання нирок, його період напіввиведення збільшується приблизно в десятьразів стосовно норми, і рівень у плазмі крові значно підвищений.Бета-адреноблокаториможуть спричиняти брадикардію. Якщо ЧСС знижується менш ніж до 50-55ударів за хвилину в стані спокою і у пацієнта відмічаються симптомибрадикардії, дозу препарату слід зменшити.Бета-адреноблокатори можутьпідвищувати як чутливість до алергенів, так і ступінь анафілактичних реакцій.При лікуванні пацієнтів зпорушеннями судинної циркуляції крові (хвороба або синдром Рейно, переміжнакульгавість) бета-адреноблокатори слід застосовувати з великою обережністю,тому що можливо ускладнення цих порушень.Застосування для лікування дітейБезпека іефективність застосування препарату Бревіблок для лікування дітей невстановлені.Застосування для лікування літніхпацієнтівСпеціальнідослідження на літніх пацієнтах не проводилися. Однак аналіз даних 252пацієнтів старше 65 років не виявив розходжень у фармакодинамічних ефектах упорівнянні з даними пацієнтів більш молодого віку.Вагітність і період годування груддюХоча відповідніконтрольовані дослідження у вагітних не проводилися, відмічено, що застосуванняесмололу в останні три місяці вагітності або під час пологів спричиняєбрадикардію у плоду, яка продовжується після припинення введення препарату.Слід уникати призначення препарату Бревіблок жінкам, у яких передбачається абоустановлена вагітність.Не відомо, чи виводиться препарат Бревіблок з молоком. Однакрекомендується уникати введення препарату Бревіблок жінкам, які годують груддю.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.·

Не рекомендується спільне застосуванняАнтагоністикальцію верапаміл і меншою мірою дилтіазем негативно впливають на скорочувальнуздатність міокарда і час атріовентрикулярної провідності.Глікозидидигіталісу: взаємодія з бета-адреноблокаторами може збільшити часатріо-вентрикулярної провідності.·

КлонідинБета-адреноблокаторипідвищують ризик зворотної артеріальної гіпертензії. При застосуванні клонідинув сполученні з неселективними бета-адреноблокаторами, такими як пропранолол,лікування клонідином повинно бути продовжено протягом деякого часу післявідміни бета-адреноблокатора.·

ЗастереженняАнтиаритмічніпрепарати класу I (наприклад дизопірамід, хінідин) і аміодарон-можуть посилювати вплив на час атріовентрикулярної провідності і виявляти негативний інотропний ефект.Інсулін іпероральні протидіабетичні препарати-можуть інтенсифікувати ефект зниження цукру в крові (особливо неселективнібета-адреноблокатори). Бета-адренергічна блокада може маскувати появу ознакгіпоглікемії (тахікардії).·

Засоби для інгаляційної анестезії- Якщооб'єм циркулюючої крові пацієнта не визначений або використовуються супутніантигіпертензивні препарати, можуть мати місце зменшення рефлекторноїтахікардії і підвищений ризик гіпотензії.-Продовження застосування бета-адреноблокаторів знижує ризик аритмії під часвведення в загальну анестезію і інтубації. Якщо пацієнт постійно приймаєбудь-який бета-адреноблокатор,то перед введенням препарату Бревіблок про це треба повідомити анестезіолога.·

Слід враховувати такеАнтагоністикальцію - похідні дигідропіридину, такі якніфедипін,-можуть підвищуватися ризик вираженого зниження артеріального тиску;- упацієнтів із серцевою недостатністю лікування з використаннямбета-адреноблокаторів може призводити до порушення серцевої діяльності.Рекомендується ретельне титрування препарату Бревіблок і належнийгемодинамічний контроль.Інгібіторипростагландинсинтетази можуть знижувати гіпотензивну дію бета-адреноблокаторів.Симпатоміметикиможуть нейтралізувати ефект бета-адренергічних блокаторів.Одночаснезастосування трициклічних антидепресантів, барбітуратів і фенотіазинів, а такожантигіпертензивних препаратів може посилювати гіпотензивну дію. Щоб уникнутинадмірного зниження артеріального тиску дозу препарату Бревіблок слід добиратиза нижнєю межею.Дослідженнящодо взаємодії препарату Бревіблок з варфарином показало, що при спільномузастосуванні рівні варфарину в плазмі крові не змінюються. Концентрації жпрепарату Бревіблок при цьому виявилися підвищеними.Приодночасному внутрішньовенному введенні препаратів дигоксин і Бревіблок здоровимдобровольцям у деяких часових точках відмічалося підвищення концентрації дигоксинув крові на 10-20 %. Дигоксин не впливає нафармакокінетику препарату Бревіблок.При внутрішньовенному введенніморфіну і Бревіблоку в дослідженні на здорових добровольцях не спостерігалосязмін концентрації морфіну в крові. Стала концентрація препарату Бревіблок укрові збільшувалася на 46 % у присутності морфіну, при цьому іншіфармакокінетичні параметри не змінювалися.ВпливБревіблоку на тривалість сукцинілхолініндукованої нервово-м’язової блокадививчався в пацієнтів, що піддавалися хірургічному втручанню. Бревіблок незмінював швидкості розвитку нервово-м’язової блокади під впливомсукцинілхоліну, але тривалість нервово-м’язової блокади збільшилася з 5 до 8хвилин.Хоча взаємодії, щоспостерігалися в цих дослідженнях, не мають великого клінічного значення,Бревіблок рекомендується титрувати з обережністю для пацієнтів, яким одночасновводяться дигоксин, морфін, сукцинілхолін або варфарин.Немає ніякихданих щодо взаємодії препарату Бревіблок із блокаторами кальцієвих каналів.Проте, як і у випадку з іншими антагоністами бета-адренорецепторів,рекомендується з обережністю призначати препарат Бревіблок у комбінації зверапамілом пацієнтам з порушеною вентрикулярною функцією. Таке сполучення неслід призначати пацієнтам з відхиленнями в провідності, і препарат Бревіблок неможна вводити протягом 48 годин після відміни верапамілу.Гіпотензивна дія інгаляційниханестетиків у присутності препарату Бревіблок може посилюватися. Дозубудь-якого такого препарату можна змінювати за необхідності для підтримкипотрібної гемодинаміки.Симпатолітики, наприклад резерпін,можуть чинити адитивний ефект при прийомі їх разом з бета-адреноблокаторами.Тому пацієнтів, яким разом з препаратом Бревіблок вводяться симпатолітики, слідретельно спостерігати для виявлення ознак надмірного зниження артеріальноготиску або вираженої брадикардії, що може призвести до запаморочення,непритомності чи постуральної гіпотензії.Ефект препарату Бревіблок можутьзнижувати ксантини і симпатоміметики.Несумісності.Бревіблок не суміснийз натрію бікарбонатом. Не розводити у лужних розчинах!Як встановлено, препарат Бревіблок є сумісним зтакими звичайно використовуваними рідинами для внутрішньовенного введення, ускляних контейнерах або контейнерах з полівінілхлориду (ПВХ), при кінцевійконцентрації 10 мг есмололу гідрохлориду на 1 мл:-декстроза 5 % для ін'єкцій;-розчин Рінгера для ін'єкцій у 5 % розчині глюкози;-декстроза 5 % і хлористий натрій 0,45 % для ін'єкцій;-декстроза 5 % і хлористий натрій 0,9 % для ін'єкцій;- декстроза5 % у розчині Рінгера лактату для ін'єкцій;-Рінгера лактат для ін'єкцій;-натрію хлорид (0,45 %) для ін'єкцій;-натрію хлорид (0,9 %) для ін'єкцій;-калію хлорид (40 мекв./л) у глюкозі для ін'єкцій.Розведенийпрепарат Бревіблок є сумісним зі звичайнозастосовуваними ПВХ системами для внутрішньовенного введення.Немає данихпро сумісність з іншими препаратами при змішуванні з Бревіблоком.

Умови та термін зберігання.Зберігати при температуріне вище 25 °С, унедоступному для дітей місці.Термін придатності - 3 роки.Термін придатності після розведення- 24 години.Не застосовувати при зміні кольоруабо появі осаду.Не застосовувати препарат післязакінчення зазначеного на упаковці терміну придатності.Невикористані залишки знищити!
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z