Загружается, подождите...

Біотум (Biotum)


міжнародна та хімічна назва: ceftazidime;

основні фізико-хімічні властивості: порошок білого або кремового кольору;

cклад: 1флакон містить 1,164 г цефтазидиму пентагідрату (еквівалентно 1 г цефтазидиму);допоміжні речовини:наповнювач натрію карбонат.

Форма випуску.Порошок для приготування розчину для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Протимікробні засоби для системного застосування. Цефалоспорин. Код АТСJ01D A11.

Фармакологічні властивості.Зважаючи на широкий спектр антибактеріальної активності, цефтазидим можебути оптимальним вибором під час лікування до отримання результатівбактеріологічного аналізу.Увага. Цефтазидимне ефективний проти штамів грамнегативних паличок, що виділяютьβ-лактамази розширеного спектра (ESBL).Цефтазидим, на відміну від інших цефалоспоринів, має низьку активністьпроти стрептококів і ентерококів. При тяжких інфекціях і в разі загрози дляжиття, а також при імунодефіциті, цефтазидим може застосовуватись у сполучені зіншими антибіотиками, такими як аміноглікозиди, ванкоміцин і кліндаміцин.

Фармакодинаміка

. Цефтазидим– напівсинтетичний цефалоспорин ІІІ покоління, який має широкий спектрантибактеріальної активності проти грамнегативних організмів, включаючи штами,стійкі до гентаміцину та інших аміноглікозидних антибіотиків. Він такожефективний проти грампозитивних бактерій. Демонструє високу стійкість добільшості плазмідів і хромосомних β-лактамаз, що виділяються іграмнегативними, і грампозитивними бактеріями і, отож, ефективний протибагатьох штамів, стійких до інших цефалоспоринів і ампіциліну.Цефтазидим активний in vitro і в клінічних умовах проти такихбактерій, як:грамнегативні аеробні – Acinobacter spp., Citrobaсter spp., включаючиCitrobacter freundii і Citrobacter diversus; Enterobacter spp., включаючиEnterbacter cloacae і Enterobacter aerogenes; Escherichia coli;Haemophilus influenzae, включаючи стійки до ампіциліну штами; Klebsiellaspp., включаючи Klebsiella pneumoniae; Neisseria meningitidis; Proteusmirabilis; Proteus vulgaris; Pseudomonas spp., включаючи Pseudomonasaeruginosa; Serratia spр.;грампозитивні аеробні – Staphylococcus aureus, включаючипеніцилазапродукуючі і -непродукуючі штами; Streptococcus agalactiae (стрептококигрупи В); Streptococcus pneumoniae; Streptococcus pyogenes (β-гемолізуючістрептококи групи А);анаеробні – Bacteroides spp. (багато штамів Bacteroidesfragilis стійкі до цефтазидиму).Багато які бактеріальні штами демонструють чутливість до цефтазидиму invitro, але клінічні випробування цього не підтверджують. Такі як Clostridiumdifficile; Haemophilus parainfluenzae; Morganella morganii (колишня Proteusmorganis); Neisseria gonorrhoeae; Peptococcus spp.; Providencia rettgeri, колишняProteus rettgeri); Salmonella spp.; Shigella spp.; Staphylococcusepidermidis; Yersinia enterocolotica.Цефтазидим у сполученні з аміноглікозидами демонструє in vitro узгодженийефект проти Rseudomonas aeruginosa і штамів родини Eterobacteriasceae.Також у сполученні з карбеніцеліном він демонструє in vitro узгодженудію проти Pseudomonas aeruginosa. Цей антибіотик демонструє in vitro ефектпроти метицилінстійких стафілококів; Streptococcus faecalis і багатьохінших ентерококів; Listeria monocytogenes; Campilobacter spp. іClostridium difficile.

Фармакокінетика. Максимальна концентрація цефтазидиму після внутрішньом’язовоговведення в дозах 500 мг і 1 г досягається швидко (протягом 1 години) істановить відповідно 17 і 39 мг/л, тоді як через 5 хвилин післявнутрішньовенних ін’єкцій у таких же самих дозах досягається концентраціявідповідно 45 і 90 мг/л. Період напіврозпаду після внутрішньовенного введеннястановить близько 1,9 години, а після внутрішньом’язових ін’єкцій – близько 2годин. Після введення пацієнтам з нормальною функцією нирок 1 г або 2 гпрепарату з 8-годинним інтервалом протягом 10 днів не спостерігалосянакопичення цефтазидиму в крові. У пацієнтів з порушеною функцією печінки, щоотримали цефтазидим по 2 г через кожні 8 годин протягом 5 днів, не виявленозмін у фармакокінетиці препарату. Цефтазидим на 80-90 % виводиться із сечею внезміненому вигляді протягом 24 годин. У пацієнтів з нирковою недостатністю період напіврозпаду цефтазидиму укрові значно довший. Близько 10 % препарату поєднується з білками сироватки.Цефтазидим дуже добре проникає із крові в тканини і водні середовища організму,що забезпечує терапевтично його концентрацію у сечі, жовчі, простаті, кістках,серцевій м’язі, мокротинні, гуморальних, плевральних, синовігальних,перитонеальних рідинах, а також у спинномозковій рідині при менінгіті. Препаратпроникає також крізь плацентарний бар’єр і потрапляє в грудне молоко.

Показання для застосування. Інфекції нижніх дихальних шляхів, включаючи пневмонію, спричинену: Pseudomonasspp., включаючи Pseudomonas aeruginosa; Haemophilus influenzae (включаючиампіцилінстійкі штами); Klebsiella spp., Enterobacter spp., Proteusmirabilis; Escherichia coli; Serratia spp., Citrobacter spp. Інфекціїдихальних шляхів у хворих на муковісцидоз.Інфекції шкіри і м’яких тканин, спричинені: Pseudomonas aeruginosa;Klebsiella spp.; Escherichia coli; Proteus spp. (включаючи Proteusmirabilis і індоленін-позитивні штами Proteus); Enterobacter spp.;Serratia spp.Ускладнені та неускладнені інфекції сечових шляхів, включаючипростатит, спричинений Pseudomonas aeruginosa; Enterobacter spp.; Proteusspp. (включаючи Proteus mirabilis і індоленінпозитивні штами Proteus;Klebsiella spp. і Escherichia coli. Сепсис, спричинений: Pseudomonas aeruginosa, Klebsiella spp.;Haemophilus influenzae; Escherichia coli; serratia spp.Інфекції кісток і суглобів, спричинені: Pseudomas aeruginosa,Klebsiella spp.; Enterobacter spp. Гінекологічні інфекції, включаючиендометрит, спричинені Escherichia coli.Інфекції черевної порожнини, включаючи перитоніт, спричинений Escherichiacoli; Klebsiella spp. і змішані інфекції, спричинені аеробними іанаеробними бактеріями, а також Bacteroides spp. (за винятком Bacteroidesfragilis).Інфекції центральної нервової системи, включаючи менінгіт, спричинений HaemophilusInfluenzae і Neisseria meningitidis, Pseudomonas aeruginosa.Тяжкі інфекції вуха, горла і носа, а також хронічні гнійні отити, щонайбільш часто спричиняються Pseudomonas aeruginosa. Інфекції у хворих зпослабленим імунітетом, особливо хворих на рак.Випадки пропасниці невідомого походження, що супроводжуютьсянейтропенією.Інфіковані рани, включаючи інфіковані опіки.

Спосіб застосування та дози. Призначається для парентерального введення, і його доза залежить відтипу інфекції і чутливості збудника, а також від віку пацієнта, маси тіла іфункції нирок. Максимальна денна доза не повинна перевищувати 6 г.Дорослим: звичайно1 г внутрішньовенно або глибоко внутрішньом’язово (у верхній зовнішній квадрантсідниці або у латеральну частину стегна), кожні 8 годин або 2 г, кожні 12годин.У разі інфекцій сечових шляхів внутрішньовенно абовнутрішньом’язово, 0,5-1 г, кожні 12 годин, залежно від тяжкості інфекції.При остекулярних інфекціях – внутрішньовенно, 2 г, кожні 12 годин.При пневмонії та при інфекціях шкіри і м’яких тканин – внутрішньовенно,від 500 мг до 1 г, кожні 8 годин.При тяжких гінекологічних інфекціях і інфекціях черевної порожнини –внутрішньовенно, 2 г, кожні 8 годин.При цереброспінальному менінгіті – внутрішньовенно, 2 г, кожні 8 годин.При тяжких інфекціях з загрозою для життя, особливо у пацієнтів з імунодефіцитом,– 2 г, кожні 8 годин.При пневмонії, спричиненій Pseudomonas aerugiinosa, пацієнтам зміхуровим фіброзом і нормальною нирковою функцією – внутрішньовенно, 100-150мг/кг маси тіла, кожного дня, трьома дозами (максимум 9 г).Денна доза для хворих літнього віку не повинна перевищувати 3 г,особливо у віці, який перевищує 80 років.Пацієнтам з порушенням функції печінки модифікація дози не потрібна.Дітям від 2 місяців до 13 років: внутрішньовенно або глибоко внутрішньом’язово (уверхній зовнішній квадрант сідниці або у латеральну частину стегна), 50-100мг/кг маси тіла, кожного дня двома-трьома рівно поділеними дозами.При внутрішньом’язових ін’єкціях дітям до 2,5 року не слід призначатилідокаїн.Дітям з імунодефіцитом, міхуровим фіброзом або менінгітом можнапризначати дозу до 150 мг/кг маси тіла, трьома рівно поділеними дозами.Новонародженим і дітям до 2 місяців: внутрішньовенно, 30 мг/кг маси тіла на день, увигляді 2-х ін’єкцій.Потрібно мати на увазі, що у новонароджених період напіврозпадуцефтазидиму у плазмі може бути в 3-4 рази довшим, ніж у дорослих.Увага.При нирковій недостатності спочатку призначається доза 1 г, після чогодоза встановлюється згідно з кліренсом креатиніну.

Кліренс креатиніну

Доза 50 - 31 мл/хв 1 г кожні 12 годин 30 - 16 мл/хв 1 г кожні 24 години 15 – 6 мл/хв 500 мг кожні 24 години < 5 мл/хв 500 мг кожні 48годин Пацієнти з гемодіалізом: 1 г після кожного гемодіалізу.Пацієнти, яким проводиться перітонеальний діаліз: спочатку 1 г, потім500 мг кожні 24 години.Спосіб застосування.Приготування розчину.

Доза

Об’єм доданої води

в

нутрішньом’язова ін’єкція

в

нутрішньовенна ін’єкція

в

нутрішньовенна інфузія 1,0 г 3,0 мл 10,0 мл 50,0 мл Вводиться глибоко внутрішньом’язово (у верхній зовнішній квадратсідниці або у латеральну частину стегна) після розчинення у відповідному об’єміводи (вода для ін’єкцій) або 0,5-1 % розчині лідокаїну і внутрішньовенно,повільно, протягом 3-5 хв, одразу після розчинення у відповідній кількості водидля ін’єкцій.Для ін’єкцій слід використовувати свіжоприготовлені розчини. Такірозчини, однак, зберігають активність протягом 24 годин при кімнатнійтемпературі і протягом 7 діб – у холодильнику.Для внутрішньовенних інфузій при концентрації цефтазидиму від 1 до 40мг/мл звичайно використовують загальноприйняті інфузійні розчини, серед яких – розчиннатрію хлориду ізотонічний 0,9 %, розчин глюкози 5 %, 10 %, розчин Рінгера. Нерекомендується використовувати інфузійні розчини, що містять натріюгідрокарбонат, унаслідок того, що цефтазидим менш стабільний у таких умовах.Увага. Прирозчиненні у флаконі виділяється вуглекислий газ. Через 1-2 хв отримуєтьсячистий розчин.

Побічна дія. Звичайнодобре переноситься. Найчастіше виникають такі локальні реакції (менше, ніж у 2% випадків):після внутрішньовенних ін’єкцій – тромбофлебіт;після внутрішньом’язових ін’єкцій – почервоніння і відчуття місцевогоболю.Крім цього можуть розвитися :гіперчутливість: висип, свербіж (2 %), бронхоспазм, набряк Квінке;шлунково-кишкові розлади: пронос, нудота, блювання і біль у животі(менше 2 %);розлад центральної нервової системи: головний біль, запаморочення ісенсорні подразнення (менше 1 %), судоми, артеріальна гіпотензія.Дуже рідко (менше, ніж в 1 % випадків) може виникнути таке:кандидіоз і вагініт;гемолітична анемія;лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, езинофілія, тромбоцитоз,тромбоцитопенія і лімфоцитоз, може виникнути незначне збільшення активностіамінотрансфераз, АЛТ, АСТ, лужної фосфотази і концентрації креатиніну ісечовини у крові, позитивна реакція Кумбса;псевдомембранний коліт.

Протипоказання. Гіперчутливістьдоцефалоспоринів, І триместр вагітності, період годування груддю.

Передозування. Передозуванняможливо у пацієнтів з нирковою недостатністю. Спостерігається розвитокневрологічної симптоматики, включаючи енцефалопатію, конвульсії, кому,нейром’язовугіперзбудженість, головний біль, запаморочення, підвищення рівнябілірубіну, АЛТ, АСТ, тромбоцитоз, тромбоцитопенію, лейконемію, збільшенняпротромбінового індексу.

Особливості застосування. Тільки з великою обережністю можна призначати Біотум:у разі відомої гіперчутливості до пеніциліну через можливість розвиткуперехресної реакції. У випадках появи гострих симптомів алергії прийомцефтазидиму треба негайно припинити, вжити відповідних заходів;при хворобах шлунково-кишкового тракту (особливо при колітах). Підвищений рівень цефтазидиму у пацієнтів з нирковою недостатністю можепризвести до епілептичних нападів, енцефалопатії, астериксу і нейром’язовоїзбудженості.Паціентам з нирковою недостатністю дозування призначається залежно відкліренса креатиніну.Як і щодо інших антибіотиків широкого спектра дії, тривале застосуванняцефтазидиму може призвести до росту штамів бактерій та грибів, стійких до цьогоантибіотика. В цьому випадку повинна бути проведена відповідна корекціялікування.Під час лікування цефтазидимом може розвинутись псевдомембранний коліт.Помірні його прояви звичайно минають після припинення прийому антибіотика. Уразі більш тяжкого перебігу слід провести відповідну інтенсивну терапію.Препарат не повинен вводитьсь внутрішньоартеріально. Новонародженим і дітям до 3 місяців слід вводити лікарський засібтільки внутрішньовенно. При внутрішньом’язових ін’єкціях дітям до 2,5 року не слідвводити лікарський засіб з лідокаїном.Під час вагітності препарат слід застосовувати лише за абсолютнимипоказаннями. Препарат не слід призначати жінкам під час лактації та в Ітриместрі вагітності.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. На період внутрішньовенного введення слідперервати введення інших розчинів.Внаслідок антигоністичних ефектів цефтазидиму і хлорамфеніколу слідуникати одночасного призначення цих лікарських засобів. У разі одночасногопризначення цефтазидиму з аміноглікозидними антибіотиками (синергізм дії)розчини цих антибіотиків не повинні змішуватися в одному шприці черезможливість взаємної деактивації.При сумісному прийомі з аміноглікозидами або діуретиками (фурасемід)може спостерігатись нефротоксичний і ототоксичний ефект.У результатах лабораторних аналізів можуть виникнути відхилення віднорми: хибнопозитивний результат аналізу на вміст глюкози в сечі, еозинофілія,хибнопозитивний результат реакції Кумбса, дуже рідко – гемолітична анемія,тромбоцитоз і невелике збільшення рівня ензимів печінки (АЛТ, АСТ, лужнафосфотаза, ЛДГ). При проведенні комплексного лікування цефтазидимом і ванкоміциномрозчини цих антибіотиків не повинні змішуватися через їх фізичну несумісність іможливість випадання в осад.

Умови та термін зберігання. Зберігати в оригінальній закритій упаковці, при кімнатній температуріне вище 25 ºC, в недоступному для дітей та захищеному від світла місці.Термін придатності – 2 роки.
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z