Загружается, подождите...

Аугментин™ (Augmentin™)


міжнародна та хімічнаназви:амоксицилін, потенційований клавуланатом калію;

основні фізико-хімічнівластивості: майже білий порошок;

склад: діюча речовина – амоксицилін (у виглядіамоксициліну тригідрату) 500 мг,1000 мг;клавуланова кислота (у виглядікалію клавуланату) 100 мг, 200 мг.

Форма випуску. Порошок для приготуваннярозчину для ін‘єкцій.

Фармакотерапевтична група. Антибіотики. Код АТС J01CR02.

Фармакологічні властивості.Амоксицилін- напівсинтетичний антибіотик з широким спектром антибактеріальної активностіпроти багатьох грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів. Амоксицилінчутливий до бета-лактамази та зазнає розпаду під її впливом, тому спектрактивності амоксициліну не включає мікроорганізми, що синтезують цей фермент.Клавуланова кислота має бета-лактамну структуру, подібну до пеніцилінів, та маєвластивості інактивувати бета-лактамазні ферменти, властиві мікроорганізмам,резистентним до пеніцилінів та цефалоспоринів. Зокрема, клавуланова кислотаактивна щодо важливих, з клінічної точки зору, плазмідних бета-лактамаз, якічасто відповідальні за виникнення перехресної резистентності до антибіотиків.Присутність клавуланової кислоти у складі Аугментину захищає амоксицилін відрозпаду під дією ферментів бета-лактамаз та розширює спектр антибактеріальноїдії амоксициліну, включаючи до нього багато мікроорганізмів, загаломрезистентних до амоксициліну, та інших пеніцилінів та цефалоспоринів.Таким чином, Аугментин проявляєвластивості антибіотика широкого спектра дії і інгібітора бета-лактамаз.Аугментин має бактерицидну дію щодо широкого спектра мікроорганізмів,включаючи:Грампозитивні аероби:Bacillusanthracis*, види Corynebacterium, Enterococcus faecalis*, Enterococcusfaecium*, Listeria monocytogenes, Nocardia asteroides, Staphylococcus aureus*,коагулазонегативні стафілококи (включаючи Staphylococcus epidermidis),Streptococcus agalactiae, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes,Streptococcus viridans;Грампозитивні анаероби:видиClostridium , види Peptococcus, види Peptostreptococcus;Грамнегативні аероби:Bordetellapertussis, види Brucella, Escherichia coli*, Gardnerella vaginalis, Haemophilusinfluenzae*, Helicobacter pylori, види Klebsiella*, види Legionella, Moraxellacatarrhalis* (Branhamella catarrhalis), Neisseria gonorrhoeae*, Neisseriameningitidis*, Pasteurella multocida, Proteus mirabilis*, Proteus vulgaris*,види Salmonella*, види Shidella*, Vibrio cholerae, Yersinia enterocolitica*;Грамнегативні анаероби:видиBacteroides (включаючи Bacteroides fragilis), види Fusobacterium;Інші мікроорганізми:Borreliaburgdorferi, види Chlamydia, Leptospira icterohaemorrhagiae, Treponemapallidum.Примітка *Деякі представники цихвидів бактерій продукують бета-лактамазу, що робить їх нечутливими домонотерапії амоксициліном.

Фармакокінетичнівластивості. Фармакокінетичнідослідження Аугментину для внутрішньовенного використання проводили іззалученням групи здорових добровольців, яким призначали дози 500/100 (600) мгабо 1000/200 мг (1,2 г) у вену. Одержані дані наведені в таблицях . Препарат Усереднені фармакокінетичні параметри Амоксицилін Доза амоксициліну Середня пікова концентрація в плазмі мкг/мл Т ½ год. AUC год. нг/л Виведення з сечею 0-6 год.% АУГМЕНТИН 500/100 мг 500 мг 32,2 1,07 25,5 66,5 АУГМЕНТИН 1000/200 мг 1 г 105,4 0,9 76,3 77,4 Препарат Усереднені фармакокінетичні параметри Клавуланова кислота Доза клавуланової кислоти Середня пікова концентрація в плазмі мкг/мл Т ½ год. AUC год. нг/л Виведення з сечею 0-6 год.% АУГМЕНТИН 500/100 мг 100 мг 10,5 1,12 9,2 46,0 АУГМЕНТИН 1000/200 мг 200 мг 28,5 0,9 27,9 63,8 Розподіл.Після введення терапевтичніконцентрації амоксициліну та клавуланової кислоти спостерігаються в тканинах таінтерстиціальній рідині. Терапевтичні концентрації обох речовин знайдені в жовчномуміхурі, тканинах черевної порожнини, шкірі, жировій та м’язовій тканинах; атакож в синовіальній та перитонеальній рідинах, жовчі та гною. Амоксицилін таклавуланова кислота слабо зв’язуються з білками; дослідженнямивстановлено, що показники зв’язування з білками становлять 25% для клавулановоїкислоти та 18% для амоксициліну від загальних концентрацій їх у плазмі. Придослідженнях на тваринах не встановлено кумуляції жодного з цих компонентів вбудь-якому органі.Амоксицилін, як і інші пеніциліни,може виявлятися в грудному молоці. Слідова кількість клавуланової кислоти такожможе бути виявлена в грудному молоці. Дослідження репродуктивної функції натваринах показали, що амоксицилін і клавуланова кислота можуть проникатичерез плацентарний бар’єр. Проте не виявлено будь-яких даних щодо порушенняфертильної функції або шкідливого впливу на плід.Виведення. Як і для інших пеніцилінів,основним шляхом виведення амоксициліну є ниркова екскреція, в той час як дляклавуланату виведення здійснюється і через нирки, і шляхом позанирковихмеханізмів. Приблизно 60-70% амоксициліну і 40-65% клавуланової кислотивиділяється із сечею у незмінному стані протягом перших 6-ти годин. Амоксицилінтакож частково виводиться із сечею у вигляді неактивної пеніцилової кислоти вкількостях, еквівалентних 10-25% прийнятої дози. Клавуланова кислота значноюмірою метаболізується в організмі людини до2,5-дигідро-4-(2-гідроксіетил)-5-оксо-1Н-пірол-3-карбоксилової кислоти та1-аміно-4-гідрокси-бутан-2-она і виділяється із сечею та фекаліями, а також увигляді діоксиду вуглецю з повітрям, що видихається.

Показання для застосування.Аугментин призначений длякороткострокового лікування бактеріальних інфекцій наступної локалізації, щовикликаються чутливими до Аугментину мікроорганізмами:Інфекції верхніх дихальних шляхів(включаючи вухо, горло, ніс), в т.ч. рецидивуючі тонзиліти, синусити, середніотити, збудниками яких є, як правило, Streptococcus pneumoniae, Haemophilusinfluenzae*, Moraxella catarrhalis* та Streptococcus pyogenes.Інфекції нижніх дихальних шляхів, вт.ч. загострення хронічного бронхіту, лобарна та бронхопневмонії, збудникамияких є, як правило, Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae* таMoraxella catarrhalis*.Інфекції сечовивідної системи, вт.ч. цистити, уретрити, пієлонефрити, інфекції жіночих статевих органів,збудниками яких є, як правило, Enterobacteriaceae* (в основному Escherichiacoli*) Staphylococcus saprophyticus та гонорея, що викликається Neisseriagonorrhoeae*.Інфекції шкіри та м’яких тканин,збудниками яких є, як правило, Staphylococcus aureus*, Streptococcuspyogenes та Bacteroides species*.Кістково-суглобові інфекції, в т.ч.остеомієліти, збудниками яких є, як правило, Staphylococcus aureus*,коли виникає необхідність у більш тривалій терапії.Інші інфекції, в т.ч. септичнийаборт, післяпологовий сепсис, інтраабдомінальний сепсис, септицемія, перитоніт,післяопераційні інфекційні ускладнення.Аугментин 1000/200 мг показаний дляпрофілактики інфекційних ускладнень при хірургічних втручаннях, у більшостівидів оперативних втручань на шлунково-кишковому тракті, тазових органах,голові та шиї, серці, нирках, трансплантації органів та хірургії жовчнихпротоків.Примітка *Деякі представники цьоговиду бактерій продукують бета-лактамазу, що робить їх нечутливими домонотерапії амоксициліном.Інфекції, що викликаютьсяамоксицилін-чутливими мікроорганізмами, ефективно лікуються Аугментином,зважаючи на вміст у ньому амоксициліну. Змішані інфекції, що викликаютьсяамоксицилін-чутливими мікроорганізмами в поєднанні з Аугментин-чутливимимікроорганізмами – продуцентами бета-лактамази, можуть, таким чином, лікуватисяАугментином.

Спосіб застосування та дози. Залежить від віку, ваги тафункції нирок у пацієнтів, а також від ступеня важкості інфекції. Дози усюдизазначені в одиницях амоксицилін/клавуланат. Аугментин вводитьсявнутрішньовенно (струйно, повільне введення протягом 3-4 хвилин), або крапельно(період інфузії – 30-40 хвилин). Ця форма Аугментину не застосовується длявнутрішньом’язових ін’єкцій. Лікування не може продовжуватись більше 14 днівбез оцінки результатів та консультації лікаря.Дозування для дорослих.Стандартна доза: 1000/200 мг кожні8 годин.Важкі інфекції: 1000/200 мг кожні4-6 годин.Профілактика ускладнень при хірургічних втручаннях.Тривалість операції < 1 год.:одна доза 1000/200 мг препарату вводиться до анестезії. Тривалість операції> 1 год.: як вказано вище , та до 4 доз 1000/200 мг препаратувводяться згідно з інструкцією протягом 24 годин.Метою застосування Аугментину прихірургічних втручаннях є захист пацієнта на період ризику післяопераційногоінфекційного ускладнення.На випадок виникнення клінічнихознак інфекції під час операції необхідно провести повний курс внутрішньовенногоабо перорального прийому Аугментинупісля операції.Порушення функції нирок

.Корективидозування базуються на максимальних рекомендованих дозах амоксициліну.Кліренс креатиніну >30 мл/хв.: корективидозування не потрібні.Кліренс креатиніну 10 – 30 мл/хв.: 1000/200 мг ,потім 500/100 мг 2 рази на день.Кліренс креатиніну <10 мл/хв.:1000/200 мг, потім 500/100 мг кожні 24 години.Гемодіаліз. Корективи дозування базуються намаксимальних рекомендованих дозах амоксициліну. Перша доза 1000/200 мг, потім500/100 мг кожні 24 години. Зважаючи на необхідність підтриманняефективної концентрації, ще одну дозу слід ввести після закінченнягемодіалізу.Порушення функції печінки. Обережність придозуванні; постійний моніторинг функції печінки з регулярними інтервалами.Наявних даних недостатньо для формулювання рекомендацій щодо дозування.Пацієнти похилого віку. Корекція не потрібна. Дозидля дорослих, при необхідності - коригування залежно від функції нирок.

Дозування для дітей. Дозування для дітей до 40кг залежить від ваги; мінімальний інтервал дозування 4 години.До 3 місяців:Вага дитини менше 4 кг: 25/5мг/кг кожні 12 годин.Вага дитини більше 4 кг: до25/5 мг/кг кожні 8 годин, залежно від перебігу інфекції.Діти віком від 3 місяців до 12 років:25/5 мг/кг кожні 6- 8годин, залежно від перебігу інфекції.Порушення функції нирок. Корективи дозуваннябазуються на максимальних рекомендованих дозах амоксициліну.Кліренс креатиніну >30 мл/хв.:корективи дозування не потрібні.Кліренс креатиніну 10 – 30 мл/хв.: 25/5 мг/кг 2 разина день.Кліренс креатиніну <10 мл/хв.: 25/5 мг/кг 1раз на день.Гемодіаліз. Корективи дозування базуються намаксимальних рекомендованих дозах амоксициліну. 25/5 мг/кг 1 раз на день. Зважаючина необхідність відновлення ефективної системи концентрації, ще одну дозуслід ввести після закінчення гемодіалізу (25/5 мг/кг/день).Порушення функції печінки. Обережність придозуванні; постійний моніторинг функції печінки з регулярними інтервалами.Наявних даних недостатньо для рекомендацій щодо дозування.

Побічна дія.За даними великих клінічних іспитівпобічні ефекти були класифіковані по частоті їх виникнення - від дуже частих додуже рідких. Частота інших побічних ефектів (наприклад, з частотою <1 на 10000) наведена, головним чином, за маркетинговими даними і відображує більшечастоту надходження даних про побічну дію більше, ніж частоту їх виникнення.Застосовується така класифікаціячастоти виникнення побічних ефектів:Дуже часто ³ 1/10Часто ³ 1/100 та < 1/10Нечасто ³ 1/1000 та < 1/100Рідко ³ 1/10 000 та <1/1000Дуже рідко < 1/10Інфекції та інвазіїЧасто - кандидоз шкіри та слизовихоболонок.Кровоносна та лімфатична системиРідко – обернена лейкопенія (включаючинейтропенію) та тромбоцитопенія.Дуже рідко – оберненийагранулоцитоз та гемолітична анемія. Збільшення часу кровотечі тапротромбінового індексу.Імунна системаДуже рідко – ангіоневротичний набряк,анафілаксія, сироватко-подібний синдром, алергічний васкуліт.Нервова системаНе часто- запаморочення, головнийбіль.Дуже рідко-конвульсії. Конвульсіїможуть виникати у пацієнтів з порушеною функцією нирок або у тих, які отримуютьвисокі дози препарату.Судинні порушенняРідко-тромбофлебіт у місці введенняпрепарату.Шлунково-кишкові реакціїЧасто- діарея.Не часто-нудота, блювання,порушення травлення.Дуже рідко -антибіотико-асоційований коліт (включаючи псевдомембранозний коліт тагеморагічний коліт). Ймовірність виникнення значно нижче при парентеральномувведенні препарату.Гепатобіліарні реакціїНе часто – помірне підвищення рівняАСТ та/або АЛТ відмічається у хворих, які лікуються антибіотиками з групибета-лактамів.Дуже рідко- гепатити тахолестатична жовтяниця. Ці явищі виникають при застосуванні інших пеніцилінівті цефалоспоринів.Гепатити виникають головним чином учоловіків та хворих похилого віку і їх виникнення може бути пов´язане ізтривалим лікуванням препаратом. Ознаки та симптоми захворювання виникають підчас або одразу після лікування, але в деяких випадках можуть з´явитисьчерез декілька тижнів після закінчення лікування. Ці явища звичайно маютьобернений характер. У надзвичайно рідких випадках можуть мати місце летальнівипадки, які завжди виникають у пацієнів з важким основним захворюванням або упацієнтів, які одночасно лікуються препаратами, що мають негативний вплив напечінку.Шкіра та підшкірні тканиниНе часто – шкірний висип, свербіж,кропив´янка.Рідко – поліморфна еритема.Дуже рідко – синдромСтівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некороліз, пухирчастийексфоліативний дерматит, гострий генералізований екзантематозний пустульоз.У раз появи будь-якого алергічногодерматиту лікування слід припинити.Нирки та сечо-видільна системаДуже рідко – інтерстиціальнийнефрит, кристалурія.

Протипоказання. Підвищена чутливість добета-лактамів, в тому числі до пеніцилінів та цефалоспоринів. Наявність ванамнезі жовтяниці/дисфункції печінки, пов’язаних із застосуванням Аугментину.

Взаємодія з іншимилікарськими засобами. У деяких хворих, які отримували Аугментин, спостерігалосьподовження часу кровотечі та протромбінового часу. Аугментин слід призначати іззастереженням хворим, які отримують антикоагуляційну терапію. Так як і увипадку з іншими антибіотиками широкого спектра дії.Аугментин може зменшувати ефективність пероральнихконтрацептивів, тому слід про це попереджати пацієнтів належним чином.Одночасно застосовувати пробенецидне рекомендується. Пробенецид зменшує ниркову канальцеву секрецію амоксициліну.Одночасне застосування Аугментину може призводити до підвищених рівнів в кровіамоксициліну, які триватимуть довше, але не клавуланової кислоти.Одночасне приймання алопуринолу під час лікуванняамоксициліном може підвищувати вірогідність алергічних реакцій з боку шкіри.Даних про одночасне застосовування Аугментину та алопуринолу немає.Аугментин не слід змішувати з продуктами крові,іншими рідинами, що містять білок, зокрема гідролізатами білків, та земульсіями жирів для внутрішньовенного використання.Якщо Аугментин прописаний одночасно заміноглікозидом, антибіотики не слід змішувати в одному шприці, ємності длявнутрішньовенного розчину або інших ємностях, тому що активність аміноглікозидувтрачається.

Особливості застосування. Перед початком терапіїАугментином необхідно ретельно визначити наявність в анамнезі реакції гіперчутливостідо пеніцилінів, цефалоспоринів або інших алергенів. Серйозні, а часом навітьфатальні випадки гіперчутливості (анафілактичні реакції) відомі у пацієнтів підчас терапії пеніциліном. Ці реакції найбільш вірогідні в осіб з аналогічнимиреакціями на пеніцилін у минулому. У разі виникнення алергічних реакцій, слідприпинити терапію Аугментином і розпочати відповідну альтернативну терапію.Серйозні анафілактичні реакції потребують негайного лікування із застосуваннямадреналіну. Також можливе при необхідності застосування оксигенотерапії,внутрішньовенного введення стероїдів та керованого дихання, включаючиінтубацію. Аугментин необхідно відмінити при підозрі на інфекційниймононуклеоз, оскільки виникнення при цьому захворюванні кореподібних висипівможе бути пов’язане із прийомом амоксициліну. Довготривалий прийом препаратутакож іноді може викликати активізацію нечутливої до Аугментину мікрофлори.Загалом Аугментин добре переноситься і має низькі показники токсичності середантибіотиків пеніцилінового ряду. При довготривалому прийомі слід контролюватифункції органів і систем, включаючи функції нирок, печінки та гемопоез. Зрідкау пацієнтів, що приймають Аугментин, може спостерігатися подовженняпротромбінового часу. При супутньому прийомі антикоагулянтів необхіднийвідповідний моніторинг. Аугментин слід застосовувати з обережністюпацієнтам з дисфункцією печінки. Пацієнтам з порушеннями функції нирокнеобхідні корективи дозування відповідно до ступеня цих порушень. У разінеобхідності парентерального введення високих доз препарату, слід звертатиувагу на вміст натрію у розчинах при лікуванні пацієнтів, які знаходяться нанатрій-контрольованій дієті.У хворих із зменшенням кількостівиділеної сечі дуже рідко може виникнути кристалурія, головним чином припарентеральному введенні препарату. Тому при застосуванні високих дозамоксициліну рекомендується адекватний прийом рідини та контроль за відповіднимвиділенням сечі з метою зменшення можливості виникнення кристалуріїамоксициліну.

Застосування під часвагітності та в період лактації. Репродуктивні дослідження на тваринах (мишах та щурах)пероральних та парентеральних форм Аугментину не виявили ніякоїтератогенної дії. В одному дослідженні вагітної жінки з передчасними пологами(передчасний розрив ембріональної оболонки) було повідомлення , щопрофілактичне лікування Аугментином може збільшувати ризик розвиткунекротичного ентероколіту у новонардженого. Як і у випадку з іншими лікарськимизасобами, слід уникати застосування Аугментину при вагітності за виключеннямситуацій, коли лікарь вважає це необхідним.Аугментин може застосовуватись вперіод лактації. Виключаючи ризик розвитку гіперчутливості, пов’язаний ізвиділенням слідових кількостей з грудним молоком, будь-яких шкідливих ефектівщодо дитини, яка на грудному вигодовуванні, немає.

Передозування. Передозування можесупроводжуватись симптомами з боку шлунково-кишкового тракту та розладамиводного та електролітного балансів. Вказані симптоми лікують симптоматично зособливою увагою до корекції водно-електролітного балансу.Може спостерігатись кристалуріяамоксициліну. При наявності високих концентрацій амоксициліну у сечі прикімнатній температурі можливо випадання його в осад у сечовому катеторі.Аугментин може бути видалений зкровотоку методом гемодіалізу.

Фармацевтичні особливості. Підготовка розчину таособливості введення

. Аугментин вводять шляхом внутрішньовенних ін’єкцій(струминно) або шляхом періодичних інфузій (крапельно). Аугментин не можнавводити внутрішньом’язово.Флакон 600 мг: розчинити вміст у 10мл води для ін’єкцій (кінцевий об’єм 10,5 мл).Флакон 1,2 г: розчинити вміст у 20мл води для ін’єкцій (кінцевий об’єм 20,9 мл).Під час розчинення може з’явитисьтимчасове рожеве забарвлення, що зникає. Як правило, розчини Аугментинумають блідо-солом’яний колір.Внутрішньовенна ін’єкція

. Стабільність розчину Аугментину маєконцентраційну залежність, тому розчин Аугментину слід застосовувати негайнопісля розчинення і вводити повільно протягом 3-4 хвилин. Аугментин можнавводити безпосередньо у вену або через катетер крапельно.Внутрішньовенна інфузія.Аугментинможна вводитивнутрішньовенно у вигляді інфузії у воді для ін’єкцій або в розчині хлористогонатрію для ін’єкцій (0,9% вага/об’єм розчин). Додати розчин 600 мг до 50 мл інфузійноїрідини або 1,2 г розчин до 100 мл інфузійної рідини (краще застосовуватиміні-контейнер чи бюретку). Проводити інфузію протягом 30-40 хвилин та знаступним 4-годинним періодом відновлення. Розчини повинні бути доведені доповного об’єму, що вливається, безпосередньо після розчинення порошку. Розчиниантибіотика, що залишились, застосовувати не можна.Стабільність приготованогорозчину.Внутрішньовенні інфузії Аугментину можуть бути зроблені за допомогою різнихвнутрішньовенних розчинів. Задовільна концентрація антибіотика зберігається при5ºС і при кімнатній температурі (25ºС) у рекомендованих об’ємахзазначених нижче інфузійних розчинів. При розчиненні препарату та йогознаходженні при кімнатній температурі інфузії повинні бути зроблені протягом зазначеногочасу Період стабільності при 25°С (години)

Внутрішньовенний розчин

5:1 розчинення

10:1 розчинення Вода для ін’єкцій (БФ) 4 год. 1 год. Натрію хлорид (в/в інфуз.) БФ. (0,9% вага/об’єм) 4 год. 1 год. Натрію лактат (в/в інфуз.)БФ. (М/6) 4 год. 1 год. Комбінована рідина NaCl (в/в інфуз.) БФ. Кодекс 1959 (Ringer’s) 3 год. 1 год. Комбінована рідина для в/в інфуз. (натрію лактат) БФ. (Hartmann’s) 3 год. 1 год. Калію хлорид і натрію хлорид (в/в інфуз.) БФ. 3 год. – Стабільність розчинів Аугментинузалежить від концентрації. Якщо розчин готується більшої концентрації,період стабільності розчину пропорційно збільшується.При зберіганні в умовах 5°С розчини1000/200 мг та 500/100 мг можуть бути додані до попередньо охолодженого розчинудля інфузій (в пластиковому стерильному контейнері) і отриманий препарат можезберігатися при вказаній температурі до 8 годин. Період стабільності при 5°С

Розчин для в/в інфузій

5:1 розчинення Вода для ін’єкцій БФ. 8 год. Натрію хлорид (в/в інфуз. розчин) БФ. (0,9 % вага/об’єм) 8 год. При нагріванні до кімнатноїтемператури розчин слід використати негайно.АУГМЕНТИН менш стабільний урозчинах глюкози, декстрану та бікарбонату.Розчини на вказаній основінеобхідно використати протягом 3-4 хвилин після розчинення.Будь-який не використатанийрозчин слід знищити.АУГМЕНТИН не розрахований намультидозовий режим застосування.

Умови та термін зберігання. 2 роки в сухомунедоступному для дітей місці при температурі нище 25ºС. Аугментиндлявнутрішньовенного введення слід вводити негайно після розчинення.
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z