Загружается, подождите...

Атаракс (Atarax)


міжнародна назва: hydroxyzine;

основні фізико-хімічні властивості: білі, довгастої форми,вкриті плівковою оболонкою таблетки з насічкою з обох боків;

склад:діюча речовина: 1 таблетка міститьгідроксизину гідрохлорид – 25 мг;допоміжні речовини: лактозимоногідрат, целюлоза мікрокристалічна, кремнію ангідрид колоїдний, магніюстеарат, титану діоксид (Е171), гідроксипропілметилцелюлоза, макрогель 400.

Форма випуску.Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група.Анксіолітики. Похіднідифенілметану.Код АТС N05B B01.

Фармакологічні властивості.Фармакодинаміка.Препарат має виражену седативну дію і помірнуанксіолітичну активність, яка обумовлена дією на субкортикальні структури.Гідроксизин має також антихолінергічну,спазмолітичну, антигістамінну, бронхолітичну і протиблювотну дію. Гідроксизинзначно зменшує свербіж у хворих на кропив’янку, екзему і дерматит.При тривалому застосуванні не відмічено синдромувідміни і погіршення когнітивних функцій.Фармакокінетика.Гідроксизин швидко всмоктується зі шлунково-кишкового тракту і пікконцентрації препарату в плазмі крові досягається приблизно через 2 годинипісля перорального прийому.Гідроксизин більше концентрується у тканинах, ніж у плазмі. Коефіціентрозподілу становить 13-19 л/кг у дорослих і 16-18 л/кг у дітей. Гідроксизинпроникає крізь гемато-енцефалічний бар’єр і плаценту, концентруючись більшоюмірою в фетальних, ніж у материнських тканинах.Гідроксизин метаболізується в печінці. Цетиризин – основний метаболіт(45%) є вираженим Н1-блокатором. При передозуванні звичайні шляхиметаболізму можуть бути перевантажені і, в такому випадку, метаболізмгідроксизину відбувається іншим шляхом. У хворих із захворюваннями печінкиантигістамінний ефект може тривати до 96 годин після прийому, а періоднапіввиведення збільшується до 37 годин. Тільки 0,8% гідроксизину виводиться внезмінному вигляді нирками. Період напіввиведення гідроксизину залежить відвіку і становить 7 годин у дітей 2-10 років, 20 годин у дорослих і 29 годин упацієнтів похилого віку. Загальний кліренс становить 32 мл/хв./кг у дорослих іхворих похилого віку.Не було виявлено ні мутагенної, ні канцерогенної дії.Антигістамінний ефект проявляється через 1 годину після прийомувсередину. Седативний ефект через 30 - 45 хвилин після прийому таблеток.

Показання для застосування.- стани тривоги, психо-моторного збудження, почуттявнутрішнього напруження, підвищеної дратівливості при неврологічних, психічнихі соматичних захворюваннях, а також при хронічному алкоголізмі, абстинентномусиндромі, який супроводжується симптомами психомоторного збудження у дорослих;- як седативний засіб в період премедикації;- симптоматична терапія свербежу.

Спосіб застосування та дози.Препарат призначається внутрішньо.ДоросліДля симптоматичного лікування тривожних станів:25-100 мг на день окремими дозами протягом дня чи на ніч. Стандартна доза 50 мгна день (12,5 мг вранці, 12,5 мг вдень, 25 мг на ніч).У тяжких випадках доза може бути збільшена до 300 мгна день.Для премедикації в хірургічній практиці: 50-200 мгза 1 годину до операції.Для симптоматичного лікуваня свербежу: початковадоза 25 мг, у разі необхідності доза може бути збільшена в 4 рази (по 25 мг 4рази на день).Одноразова максимальна доза не повинна перевищувати200 мг, максимальна добова доза становить не більше 300 мг.ДітиДля симптоматичного лікування свербежу:Від 12 місяців до 6 років: 1 мг/кг до 2,5 мг/кг надень у роздільному дозуванні (3 рази на день).Від 6 років і старше: 1 мг/кг до 2,0 мг/кг на день уроздільному дозуванні.Для премедикації – 1мг/кг за 1 годину до операції, атакож додатково на ніч перед анестезією.

Побічна дія.Побічні ефекти слабо виражені і, як правило,зникають через декілька днів від початку лікування чи після зменшення дози.Побічні ефекти в основному пов’язані з пригніченняЦНС чи парадоксальним стимулюючим ефектом на ЦНС, антихолінергічною активністючи реакцією гіперчутливості.Антихолінергічні ефекти: сухість у роті, затримкасечовиділення, запор чи порушення акомодації відмічаються рідко, в основному ухворих похилого віку.Може виникнути сонливість, загальна слабкість,особливо на початку лікування препаратом. Якщо цей ефект не проходить черездекілька днів від початку терапії, дозу препарату необхідно зменшити. Єповідомлення про інші побічні ефекти, такі як головний біль, запаморочення,підвищена пітливість, артеріальна гіпотензія, тахікардія, алергічні реакції,нудота, пропасниця, зміни функціональних проб печінки, бронхоспазм. Клінічнозначущого пригнічення дихання при призначенні рекомендованих доз неспостерігалося.Мимовільна рухова активність, у тому числі дужепоодинокі випадки тремору і судом, дезорієнтація спостерігались при значномупередозуванні.

Протипоказання.Препарат протипоказаний хворим з підвищеноючутливістю до будь-якого з компонентів препарату, цетиризину, амінофіліну чиетилендіаміну. Протипоказаний також хворим на порфірію. Не рекомендуєтьсязастосовувати Атаракс® при вагітності, у період пологів і годуваннядитини груддю.

Передозування.Проявом передозування препарату може бути вираженаантихолінергічна дія, пригнічення чи парадоксальна стимуляція ЦНС. Симптомамизначного передозування можуть бути нудота, блювання, мимовільна руховаактивність, галюцинації, порушення свідомості, кардіоаритмія, артеріальнагіпотонія.Якщо спонтанне блювання відсутнє, рекомендуєтьсянегайне промивання шлунка. Блювання необхідно викликати штучним шляхом.Показані загальні підтримуючі заходи, які включають контроль за життєвоважливими функціями організму і спостереження за хворим. У випадку необхідностіотримання вазопресорного ефекту призначається норадреналін чи метараменол.Адреналін не слід призначати.Хворі з тяжкими симптомами передозування повиннібути перевірені на наявність алкоголю чи інших лікарських препаратів. Їмпризначається кислород, налоксон, глюкоза, тіамін. Фізостигмін не слідпризначати при синусовій аритмії. Специфічного антидота немає. Застосуваннягемодіалізу чи гемоперфузії недоцільне.

Особливості застосування.Гідроксизин призначається з обережністю хворимсхильним до судомних реакцій. Внаслідок наявності антихолінергічного ефектапрепарату, слід призначати його з обережністю хворим на глаукому, гіпертрофіюпростати, утрудненим сечевиділенням, запором, міастенією гравіс, деменцією.Хворим, які одночасно отримують лікування іншимизасобами, пригнічуючими ЦНС, чи холіноблокаторами, доза повинна корегуватись.Слід уникати прийому алкоголю в період лікуваннняпрепаратом.Слід дотримуватись обережності при призначенніхворим, схильним до серцевої аритмії чи тим, які отримують протиаритмічніпрепарати.Хворим похилого віку лікування починати з половинитерапевтичної дози. У хворим з дисфункцією печінки або з помірно вираженою читяжкою формою ниркової недостатності доза може бути зменшена.При необхідності проведення алергодичних тестів,прийом препарату повинен бути припинений за 5 днів до досліджень.Так як гідроксизин може впливати на увагу ішвидкість психомоторних реакцій, хворих слід попереджувати про це принеобхідності керування автомобілем чи механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.Необхідно брати до уваги потенційну дію гідроксизинупри сумісному призначенні з лікарськими засобами, які пригнічують центральнунервову систему, такими як наркотичні аналгетики, барбітурати, транквілізатори,снодійні засоби, алкоголь. У цьому випадку їх дозування повинно підбиратисьіндивідуально.Слід уникати одночасного призначення з інгібіторамиМАО і холіноблокаторами. Препарат перешкоджає пресорній дії адреналіну і протисудомнійактивності фенітоїну, а також перешкоджає дії бетагістину іпрепаратів-блокаторів холінестерази.Ефект атропіну, алкалоїдів беладонни, дигіталісу,гіпотензивних засобів, антагоністів Н2 –рецепторів не змінюється піддією гідроксизину.В комбінації з теофіліном чи b2-антагоністамизменшуються побічні ефекти з боку шлунково-кишкового тракту.Атаракс є інгібітором Р450 2D6 і в високих дозахможе бути причиною взаємодії з субстратами CYP2D6. Оскільки гідроксизин метаболізуєтьсяв печінці, можна очікувати підвищення концентрації його в крові при одночасномупризначенні з препаратами-інгібіторами печінкових ферментів.

Умови та термін зберігання.Зберігати при температурі нижче 25°С у сухому місці.Термін придатності 5 років. Не слід застосовувати препарат післязакінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.Препарат слід зберігати в недоступному для дітей місці.
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z