Загружается, подождите...

Ангізар (Angizaar)


міжнародна та хімічна назви: Losartan;2-бутил-4хлор-1[2-(1Н-тетразол-5-іл феніл) бензил]імідазол-5-метанол;

основніфізико-хімічні властивості: таблетки 25 мг:круглі, двоопуклі, червонувато-рожевого кольору таблетки, вкриті оболонкою;таблетки 50 мг:круглі, двоопуклі, блакитно-зеленого кольору таблетки, вкриті оболонкою;

склад: 1 таблетка містить калію лозартану - 25 мгабо 50 мг;допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, целюлоза мікрокристалічна,метилпарабен, пропілпарабен, натрію крохмаль гліколят, кремнію діоксидколоїдний, тальк очищений, магнію стеарат;оболонка: для таблеток 25 мг - гіпромелоза, пропіленгліколь, залізаоксид червоний, титану діоксид; для таблеток 50 мг – гіпромелоза,пропіленгліколь, титану діоксид, барвний стійкий зелений FCF, барвнийхіноліновий жовтий.

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Прості препарати антагоністів ангіотензину ІІ. Код АТС С09С А01.

Фармакологічні властивості. Антигіпертензивний засіб, є непептиднимблокатором рецепторів ангіотензину ІІ, має високу селективність та афінітет дорецепторів типу АТ1, характеризується довготривалою дією (24 год),що зумовлено утворенням його активного метаболіту. Фармакокінетика. Після внутрішнього прийому лозартан швидковсмоктується із травного тракту. Біодоступність становить приблизно 33 %.Метаболізується “при першому проходженні” через печінку з утвореннямкарбоксильного метаболіту, який має більш виражену фармакологічну активність,ніж лозартан і ряд неактивних метаболітів. Максимальна концентрація в плазмікрові лозартану і активного метаболіту досягається через 1 год і 3-4 год.Період напіввиведення лозартану і активного метаболіту становить майже1,5-2,5 год і 3-9 год. Лозартан та його активний метаболіт не видаляються пригемодіалізі. Приблизно 98 % лозартану і активного метаболіту зв’язується збілками крові. Лозартан виводиться з сечею і калом ( з жовчю) у незміненому станіта у вигляді метаболітів. Майже 35 % виводиться з сечею і майже 60 % - з калом.

Показання для застосування. Артеріальна гіпертензія.

Спосіб застосування та дози. Ангізар призначають внутрішньо, незалежновід прийому їжі, 1 раз на добу.При артеріальній гіпертензії середня добова доза становить 50 мг.Максимальний гіпотензивний ефект розвивається через 3-6 тижнів після початкулікування. За необхідності добова доза може бути збільшена до 100 мг(максимальна добова доза). При призначенні пацієнтам, які отримують високі дози діуретиків,початкову дозу слід знизити до 25 мг на добу. Хворим з порушеннями функції печінки слід призначати нижчі дозипрепарату. Пацієнтам похилого віку, а також з порушенням функції нирок (ут.ч.тим, які знаходяться на діалізі) немає потреби проводити корекціюпочаткової дози.Ангізар можна призначати сумісно з іншими гіпотензивними препаратами. Початкова доза при серцевій недостатності становить 12,5 мг 1 раз на добу.Як правило, дозу збільшують удвічі з тижневим інтервалом ( тобто 12,5 мг надобу; 25 мг на добу; 50 мг на добу) до середньої підтримуючої дози 50 мг надобу.

Побічна дія. Реєструвались інфекції верхніх дихальних шляхів (зкашлем, підвищенням температури тіла, болем у горлі), підвищена втомлюваність,закладеність носа. Рідко – сухий кашель, порушення сну, біль/спазми м’язів.Можливі запаморочення, головний біль, ортостатична гіпотензія, міалгії,алергічні реакції у вигляді шкірного висипу або ангіоневротичного набряку,діарея, диспепсія; в поодиноких випадках – підвищення рівня печінковихтрансаміназ, білірубіну, гіперкаліємія.

Протипоказання. Підвищена чутливість до лозартану.Препарат протипоказаний під час вагітності та в період годуваннягруддю, а також дітям до 18 років.

Передозування. Найбільш ймовірні прояви передозування –артеріальна гіпотензія і тахікардія, можлива брадикардія за рахунок активаціїпарасимпатичної нервової системи. Лікування симптоматичне і підтримуюче. Слідприпинити прийом препарату і вести ретельне спостереження за хворим. Ангізар тайого активний метаболіт не можна видалити з організму за допомогою гемодіалізу.

Особливості застосування. Ангізар не рекомендований хворим з нирковою абогострою печінковою недостатністю. Застосування препарату під час другого аботретього триместрів вагітності може викликати ушкодження або навіть смертьплода. При виявленні вагітності слід негайно припинити прийом препарату. У разівиникнення артеріальної гіпотензії необхідно знизити початкову дозу. При застосуванні Ангізару за умов порушення функції печінки – можливепідвищення концентрації препарату в плазмі крові та його біодоступності, щовимагає призначення нижчих доз лозартану та відповідного медичного контролю.Двобічний стеноз ниркових артерій або стеноз артерії єдиної нирки –зростає ризик порушень функції нирок.У пацієнтів з порушенням функції нирок (кліренс креатиніну < 30мл/хв) та серцевою недостатністю необхідно знизити початкову дозу препарату. Хворим з дефіцитом натрію і дегідратацією слід бути значно обережними.Таким пацієнтам потрібна корекція дефіциту води і електролітів до початкутерапії, а також призначення нижчих початкових доз лозартану. На початкулікування можлива гіпотензія з клінічною симптоматикою. Дитячий вік –відомостей щодо ефективності та безпечності препарату в дитячому віцінедостаньо. У зв’язку з цим застосовувати лозартан у пацієнтів цієї віковоїгрупи не рекомендовано.У разі необхідності хірургічних операцій слід попередити анестезіологащодо прийому лозартану.Під час лікування препарат може несприятливо впливати на діяльність, щовимагає високої швидкості психічних і фізичних реакцій (наприклад, керуваннятранспортними засобами, обслуговування машин, робота на висоті тощо).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Не виявлено клінічно значущих результатіввзаємодії між Ангізаром та варфарином, дигоксином. Циметидин дещо підвищуєбіодоступність лозартану. Проте не впливає на фармакокінетику його основногоактивного метаболіту.Фенобарбітал незначно знижує концентрацію лозартану та його метаболіту.Одночасне застосування з препаратами, що містять спирт, барбітуратамиабо наркотиками можуть викликати зниження АТ та ортостатичну гіпотензію.Одночасне призначення з калійзберігаючими діуретиками, препаратами калію абозамінниками солі, які містять калій, може призвести до гіперкаліємії.При одночасному застосуванні лозартану з іншими антигіпертензивнимипрепаратами спостерігається взаємне посилення гіпотензивної дії. Одночаснезастосування з нестероїдними протизапальними засобами (особливо індометацином)може викликати послаблення гіпотензивної дії лозартану. Поєднання лозартану здіуретиками може викликати значне зниження артеріально тиску, особливо упацієнтів з серцевою недостатністю, дегідратацією, дефіцитом натрію.

Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі до 25 0Св сухому та недоступному для дітей місці. Термін придатності – 2 роки.
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z