Загружается, подождите...

Анальгін-здоров’я (Analgin-zdorovye)


міжнародна та хімічна назви: метамізол натрію,metamizole sodium; [(1,5-диметил-3-оксо-2-феніл-2,3-дигідро – 1Н-піразол-4-іл)- N- метиламіно]–метансульфонату;

основні фізико-хімічні властивості:прозорабезбарвна або жовтувата рідина;

склад: 1 мл містить метамізолу натрію уперерахуванні на 100 % речовину 500 мг;допоміжні речовини: метабісульфітнатрію, динатрію едетат (трилон Б), 1М розчин натрію гідроксиду, вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Аналгетики таантипіретики. Метамізол натрію. Код АТС N02В В02.

Фармакологічнівластивості.Фармакодинаміка. Знеболювальний, жарознижувальний, спазмолітичний (на гладкумускулатуру сечовивідних і жовчних шляхів) засіб групи похідних піразолону.Протизапальна дія виражена слабко.Механізмдії обумовлений інгібуванням циклооксигенази, що призводить до зниження синтезупростагландинів, які обумовлюють у вогнищі запалення розвиток болю, підвищеннятемператури та збільшення тканинної проникності, а також порушенням проведеннябольових екстра- і пропріорецептивних імпульсів, підвищенням порога збудженняталамічних центрів больової чутливості, підвищенням тепловіддачі.Фармакокінетика.Після введення метамізол гідролізується до активного метаболіту (при внутрішньовенномувведенні незмінений метамізол виявляється в плазмі в незначних кількостях).Зв’язок активного метаболіту з білками – 50–60 %. Метаболізується в печінці,виводиться нирками. Проникає через плацентарний бар’єр і в грудне молоко.

Показаннядля застосування. Больовий синдром різного генезу (жовчна, кишкова і ниркова кольки,невралгія, міалгія, травми, опіки тощо), лихоманковий синдром(інфекційно-запальні захворювання, укуси комах, посттрансфузійні ускладнення).

Спосібзастосування та дози. Призначають внутрішньо м’язово і внутрішньовенно струйно.Спосіб введення та доза залежить від тяжкості захворювання і визначаєтьсяіндивідуально. Внутрішньовенно призначають при сильних болях. Знеболювальнийефект при внутрішньовенному введенні вище, ніж при внутрішньом’язовому. Дозибільше 2 мл (1 г) слід вводити внутрішньовенно.Розчин,який вводиться, повинен мати температуру тіла. Для запобігання різкого зниженняартеріального тиску внутрішньовенне введення повинне проводитися повільно (зішвидкістю не більше 1 мл/хв), у положенні “лежачи”, при контролі артеріальноготиску, частоти серцевих скорочень і числа подихів. Процедура вимагає наявностіумов для проведення протишокової терапії. При внутрішньовенному введеннінеобхідно використовувати довгу голку.Дорослимпризначають по 0,5–2 мл (0,25–1 г) 2–3 рази на день. Максимальна разова дозапри обох шляхах введення – 2 мл (1 г), добова – 4 мл (2 г). Підліткамстарше 12 років призначають у дозі 0,1–0,2 мл (0,05–0,1 г) на 10 кг маси тіла,але не більше 0,5 мл (0,5 г) 2–3 рази на добу.

Побічнадія. Збоку сечовидільної системи: олігурія, анурія, протеїнурія, інтерстиціальнийнефрит, фарбування сечі в червоний колір. З боку системи кровотворення:агранулоцитоз, лейкопенія, тромбоцитопенія. Алергічні реакції: кропивниця,кон’юнктивіт, набряк Квінке; рідко – синдром Стівена–Джонсона, синдром Лайелла,бронхоспастичний синдром, анафілактичний шок. Інше: зниження артеріальноготиску, інфільтрати в місці введення (при внутрішньом’язовому введенні).

Протипоказання. Підвищена індивідуальначутливість до метамізолу натрію та інших похідних піразолону, бронхоспазм,порушення кровотворення (агранулоцитоз, цитостатична або інфекційнанейтропенія), порушення функції нирок і/або печінки, спадкова гемолітичнаанемія, обумовлена дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, біль у животіневстановленого генезу, вагітність, годування груддю, дитячий вік до 12 років.

Передозування. Симптоми: гіпотермія,виражене зниження артеріального тиску, серцебиття, задишка, шум у вухах,нудота, блювання, слабкість, сонливість, марення, порушення свідомості,судорожний синдром; можливий розвиток гострого агранулоцитозу, геморагічногосиндрому, гострої ниркової та печінкової недостатності, паралічу дихальнихм’язів. Лікування: індукція блювання, зондове промивання шлунка, призначеннясольових проносних, активованого вугілля. Проведення форсованого діурезу,гемодіалізу, олужнювання крові, симптоматична терапія, спрямована на підтримкужиттєвоважливих функцій. При розвитку судорожного синдрому проводятьвнутрішньовенне введення діазепаму та швидкодіючих барбітуратів.

Особливостізастосування. При парентеральному введенні необхідний лікарський контроль (високачастота алергічних реакцій, в т. ч. з летальним кінцем) і наявність умов для проведенняпротишокової терапії. Ухворих на атопічну бронхіальну астму і полінози існує підвищений ризик розвиткуреакцій гіперчутливості.Виключаєтьсявикористання для зняття гострих болів у животі невстановленого генезу (доз’ясування причини). Припризначенні хворим з гострою серцево-судинною патологією необхідний ретельнийконтроль за гемодинамікою. З обережністю застосовують для пацієнтів з рівнемартеріального тиску нижче 100 мм рт. ст., при інфаркті міокарда, множиннійтравмі, початкуючому шоку, з анамнестичними вказівками на захворювання нирок(пієлонефрит, гломерулонефрит), при лікуванні цитостатиками, при хронічномуалкоголізмі.Нерекомендується регулярний тривалий прийом препарату через мієлотоксичністьметамізолу; у випадку тривалого застосування (більше 7 діб) необхідноконтролювати картину периферичної крові (лейкоцитарну формулу). Призастосуванні препарату можливий розвиток агранулоцитозу, у зв’язку з чим, привиявленні невмотивованого підйому температури, ознобу, болів у горлі, утрудненогоковтання, стоматиту, а також запалення зовнішніх статевих органів і задньогопроходу, необхідна негайна відміна препарату.Підшкірневведення препарату не застосовують через можливе подразнення тканин.Вперіод лікування можливе фарбування сечі в червоний колір (за рахунок виділенняметаболіту), що не має клінічного значення.Застосуванняв період вагітності та годування груддю. Препарат протипоказаний у періодвагітності. Під час лікування слід припинити годування груддю, тому щометамізол натрію проникає в грудне молоко.Впливна можливість керувати транспортними засобами та механізмами.Більшістьстанів, при яких показане застосування ін’єкційної форми препарату, виключаєможливість керування транспортними засобами та механізмами. В інших випадках вперіод лікування слід утримуватися від керування автотранспортом і виконанняпотенційно небезпечних видів діяльності, пов’язаних з необхідністю концентраціїуваги і підвищеної швидкості психомоторних реакцій.

Взаємодіяз іншими лікарськими засобами. Токсична дія препарату підсилюється при одночасномузастосуванні з іншими ненаркотичними аналгетиками, трициклічнимиантидепресантами (амізол, доксепин), гормональними контрацептивами таалопуринолом. Сарколізин і мерказоліл (тіамазол) збільшують імовірність розвиткулейкопенії. Ефект препарату підсилюють гістамінні H2-блокатори,пропранолол (анаприлін), послабляють – барбітурати та інші індукторимікросомальних ферментів печінки. Аналгезивну дію препарату підсилюютьседативні засоби і транквілізатори (сибазон, триоксазин, валокардин, кодеїнтощо.). Препарат підвищує активність пероральних гіпоглікемічних засобів,непрямих коагулянтів, глюкокортикостероїдів та індометацину (вивільняє іззв’язку з білками крові), седативну активність алкоголю, знижує концентрацію циклоспоринув плазмі. Одночасне застосування з похідними фенотіазіну (хлопромазин тощо)може призвести до розвитку вираженої гіпертермії. Неможна застосовувати препарат одночасно з рентгенконтрастними речовинами, колоїднимикровозамінниками та пеніциліном.Фармацевтичнанесумісність.Через високу імовірність фармацевтичної несумісності неможна змішувати препарат з іншими лікарськими засобами в одному шприці.

Умови та термін зберігання. Зберігати в захищеному відсвітла місці при температурі від 8 °С до 25 °С. Зберігати у недоступному для дітеймісці.Термінпридатності – 3 роки.
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z