Загружается, подождите...

Амоксицилін 250 лечива (Amoxycillin 250 lechiva)


міжнародна та хімічна назви: амоксицилін;(-)-6-[2-аміно-2-(гідроксифеніл)ацетамідо-3,3-диметил-7-оксо-4-тіа-1-азабіцикло[3.2.0]гептан-2-карбоксиловакислота;

основні фізико-хімічні властивості: тверді желатинові капсули зелено-білогокольору;

склад: 1 капсула містить амоксициліну тригідрату в перерахуванні на 250 мгамоксициліну; допоміжні речовини – хінолін жовтий, індигокармін, титану діоксид,желатин, лактози моногідрат, магнію стеарат.

Форма випуску. Капсули.Фармакотерапевтична група. Антибактеріальнізасоби для системного застосування. Код АТС: J01CA04.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Амоксицилін – це напівсинтетичнийбактерицидний антибіотик з групи пеніцилінів з широким спектром дії.Інактивується бета-лактамазами (пеніциліназами), які продукують деякі штамибактерій. Амоксицилін активний відносно всіх штамів гемолітичних стрептококів(включаючи стрептококи груп А та В), пневмококів та ентерококів,коринебактерій, лістерій, Erysipelothrix insidiosa, бацил сибірки, а такожактиноміцетів, деяких клостридій, стафілококів, що не продукуютьбета-лактамазу. З грамнегативних бактерій до амоксициліну чутливі гонококи,менінгококи та сальмонели, менш чутливі гемофільні бактерії, бордетели, кишковіпалички, шигели, деякі види Proteus, Klebsiella, Enterobacter, Citrobacter,Acinetobacter, Serratia marcescens та Providencia. До препарату також чутливібруцели, лептоспіри та трепонеми. З числа анаеробних мікроорганізмів чутливібільшість грампозитивних та грамнегативних бактерій, за винятком Bacteroidesfragilis.Фармакокінетика. Амоксицилін не розпадається у кислому середовищішлунка, швидко всмоктується в травному тракті. Максимальна концентрація вплазмі крові доягається через 1 - 2 години після введення. Приймання їжісуттєво не впливає на всмоктування препарату. Амоксицилін добре проникає вбільшість тканин та біологічні рідини організму. Виділяється в значнійкількості разом з жовчю, проте більша частина препарату виводиться унезміненому вигляді з сечею. Амоксицилін проходить через плацентарний бар’єр іпотрапляє в грудне молоко. Біологічний період напіввиведення становитьприблизно 1 годину, при анурії він збільшується до 5 - 20 годин.

Показання для застосування. Амоксицилін застосовують для лікуванняінфекційних захворювань, спричинених чутливими до препарату мікроорганізмами,особливо інфекцій ЛОР-органів, дихальних шляхів, сечостатевої системи, жовчнихпротоків тощо. Амоксицилін є антибіотиком першого вибору в будь-якому віці пригострому бронхіті, гострому бронхіоліті, пневмонії, гострому епіглотиті,середньому отиті, гострих синусітах та як складова частина терапії пептичноївиразки. При гострих ускладненнях хронічного бронхіту амоксицилін призначають,у першу чергу, при пневмококовій інфекції. У разі доведеної чутливості збудникаамоксицилін застосовують для лікування сечостатевих інфекцій, гострої гонореї.У рамках комплексної терапії препарат застосовують для лікування черевного тифучи паратифу, санації носіїв сальмонел.

Спосіб застосування та дози. Дози призначаються індивідуально, залежновід тяжкості захворювання та чутливості збудника інфекції. Дорослим, якправило, призначають по 0,5 - 1 г амоксициліну через кожні 8 годин, тобто 1,5 -3 г на добу. При гострій гонореї призначають одноразово 3 г. Добова доза для дітей здебільшого становить 30 - 60 мг/кг маси тіла ірозподіляється на три приймання через кожні 8 годин. У разі необхідності дозуможна вдвічі збільшити. Лікування антибіотиком продовжують протягом 48 - 72годин після зникнення ознак захворювання, а при загостренні хронічного бронхіту– тільки у період відходження гнійного харкотиння. При інфекціях, викликанихбета-гемолітичним стрептококом, амоксицилін приймають протягом не менше 10днів. Хворим після гемодіалізу необхідно поповнити втрачену кількість препарату.Дуже важливо ретельно дотримуватись дозування, призначеного лікарем, і неприпиняти лікування раніше зазначеного терміну.

Побічна дія. Під час лікування можливе виникнення алергічних реакцій,наприклад екзантеми, кропив’янки, свербежу, у поодиноких випадках – синдромуСтівенса-Джонсона, синдрому Лайєла, а також анафілактичних реакцій. Можутьвиникати такі розлади травного тракту, як нудота, блювання, пронос. Майже у 70% хворих на інфекційний мононуклеоз здебільшого на 5 день лікування з’являєтьсяморбіліформний або рубеоліформний висип, не пов’язаний з алергічними реакціями.

Протипоказання. Абсолютні: підвищена чутливість до пеніцилінів,значна печінкова недостатність, інфекційні захворювання, викликані нечутливимидо препарату мікроорганізмами, особливо псевдомонадами та стафілококами.Відносні: підвищена чутливість до цефалоспоринів, наявність алергії,бронхіальної астми, вторинні інфекції при інфекційному мононуклеозі,лімфолейкозі.

Передозування. При сильному передозуванні проявляютьсянервовотоксичні симптоми (судоми, зміни на ЕКГ, гіпертонус). Терапіясимптоматична, вилучення з крові можливе за допомогою гемодіалізу.

Особливості застосування. При появі алергічних реакцій необхідно припинитиподальше лікування амоксициліном. Такі побічні реакції, як нудота, блювання,пронос, здебільшого не вимагають припинення лікування і після закінчення курсуспонтанно зникають.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При одночасному введенні збактеріостатичними антибіотиками (тетрацикліни, хлорамфенікол, еритроміцин таін.) виникає взаємний антагонізм. І навпаки, амоксицилін з аміноглікозиднимиантибіотиками чинить синергічну протимікробну дію. При сумісному введенніалопуринолу відзначається збільшення частоти алергічних шкірних реакцій.Одночасне приймання пробенециду призводить до уповільнення виділенняамоксициліну. Амоксицилін зменшує дію стероїдних протизаплідних засобів і маєперехресну сенсибілізацію з іншими пеніцилінами та цефалоспоринами.

Умови та термін зберігання. Препарат необхідно зберігати в недоступному длядітей, сухому, захищеному від дії світла місці при температурі 10 - 25оС.Термін зберігання – 3 роки.
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z