Загружается, подождите...

Агрелід (Agrelid)


міжнародна та хімічна назви: anagrelide;6,7-дихлор-1,5-дигідроімідазо[2,1-b]хінозолін2(3Н)-онгідрохлорид моногідрат;

основні фізико-хімічні властивості:білі або майже білі непрозорі капсули із твердогожелатину, розмір № 4, з маркуванням чорного кольору “0,5 mg” на капсулі такришечці. Капсули заповнені білими або майже білими гранулами;

склад: 1 таблетка містить анагреліду гідрохлориду вкількості, еквівалентній 0,5 мг анагреліду;допоміжні речовини: лактози моногідрат, лактозабезводна, целюлоза мікрокристалічна, кросповідон, повідон, магнію стеарат.

Форма випуску. Капсули.

Фармакотерапевтична група. Антитромботичні засоби. Антиагреганти.Анагрелід.Код АТС В01А С14.

Фармакологічні властивості.Фармакодинаміка. Агрелід – є специфічний засіб, щовпливає на зниження кількості тромбоцитів у периферичній крові. Припероральному застосуванні анагрелід спричиняє дозозалежне і оборотне зниженнякількості тромбоцитів у периферичній крові. Механізми, за допомогою якиханагрелід зумовлює зниження кількості тромбоцитів, досі вивчаються. Дані клінічнихдосліджень свідчать, що анагрелід інгібує гіпердозрівання мегакаріоцитів, прицьому це явище є дозозалежним. У зразках крові, отриманих від здоровихдобровольців, які застосовували анагрелід, спостерігались порушенняпостмітотичної фази розвитку мегакаріоцитів, зменшення їх розмірів іплоидность. В терапевтичних дозах анагрелід не призводить до істотної зміникількості лейкоцитів, чинить слабке клінічно незначуще зниження кількостіеритроцитів. Анагрелід інгібує фосфодіестеразу III циклічного АМФ. Інгібіторифосфодіестерази III циклічного АМФ можуть спричиняти зниження агрегаціїтромбоцитів. Однак значне зниження агрегації тромбоцитів спостерігається приприйманні більш високих доз, ніж це необхідно для зниження кількостітромбоцитів. Застосування анагреліду не призводить до істотної зміни такихпараметрів, як час згортання крові і тривалість життя тромбоцитів, незмінюється при цьому і морфологія кісткового мозку. Застосування анагреліду невпливає на артеріальний тиск, частоту пульсу, показники аналізу сечі і ЕКГ.Фармакокінетика. При пероральному надходженніанагреліду в організм він швидко всмоктується у шлунково-кишковому тракті. 76%вмісту капсули всмоктується у кишечнику.При пероральному надходженні анагреліду у дозі від0,5 до 2,0 мг додержується лінійність параметрів фармакокінетики.При прийманні дози анагреліду в 0,5 мг натще часнапівжиття препарату в плазмі крові становить 1,3 години. Згідно з цими данимиоптимальним можна враховувати приймання препарату від 2 до 4 разів на добу.При багаторазовому прийманні анагрелід ненакопичується в плазмі. Препарат швидко піддається метаболізму, основнийметаболіт виводиться із сечею протягом 24 годин, менше 1% виділяється унезмінному вигляді.Одночасне вживання їжі сповільнює всмоктуванняпрепарату із шлунково-кишкового тракту. Тому при прийманні анагреліду з їжеюабо після неї він довше визначається в крові, ніж при прийманні натще. Призастосуванні дози анагреліду в 0,5 мг після вживання їжі відзначено помірнезниження біодоступності у середньому на 14%, при цьому час напівжиття в плазмікрові злегка підвищувався до 1,8 години.Фармакокінетичні дослідження з одноразовимзастосуванням 1 мг анагреліду у хворих з тяжким ступенем ниркової недостатності(кліренс креатиніну < 30 мл/хв) не виявляли значних змін фармакокінетичнихпараметрів.Фармакокінетичні дослідження з одноразовимзастосуванням 1 мг анагреліду у хворих зсереднім ступенем ниркової недостатності засвідчилизбільшення періоду напіввиведення препарату у 8 разів.Дослідження біодоступності анагреліну в капсулах по 0,5 мг, виробництвафірми Фармасайнс, з препаратом Агрилін у капсулах по 0,5 мг фірми Шайер Інксвідчать про біоеквівалентність порівнюваних препаратів.

Показання для застосування.Лікування тромбоцитемії у пацієнтів змієлопроліферативними захворюваннями з метою зменшення кількості тромбоцитів,зниження ризику виникнення тромбозу і обмеження асоційованих симптомів,включаючи тромбогеморагічні явища. (хронічні форми захворювання).

Спосіб застосування та дози.Агрелід застосовують перорально. Лікування слід починати під постійниммедичним наглядом. Рекомендована початкова доза Агреліду становить 0,5 мг 4рази на добу або1,0 мг 2 рази на добу. Цю дозу підтримують протягом одного тижня. Дозутреба доводити до мінімально ефективної, яка буде достатньою для підтриманнякількості тромбоцитів на рівні нижче 600 тис./мкл, а в ідеалі – і донормального рівня. Збільшення дози препарату не повинне перевищувати 0,5 мг надобу протягом тижня. Добова доза препарату не повинна перевищувати 10 мг, аодноразова – 2,5 мг.При оптимальній дозі препарату кількість тромбоцитів починаєзнижуватися через 7–14 днів.Досягнення повної відповіді (зниження тромбоцитів нижче 600 тис./мкл)настає через 4–12 тижнів. У більшості пацієнтів адекватна відповідь досягаєтьсяпри дозі 1,5–3,0 мг на добу. При проведенні досліджень початкова доза у дітей(7–14 років) коливалась від 0,5 мг одноразового приймання на добу до 0,5 мг 4рази на добу. Оскільки данні про оптимальну початкову дозу у дітей обмежені,слід дотримуватися початкової дози 0,5 мг/доб. Підбір мінімально ефективної іпідтримуючої дози у дітей і дорослих не відрізняються.Спеціальних рекомендацій щодо дозування у пацієнтів літнього вікунемає.Починати лікування хворих із середнім ступенем печінкової недостатностірекомендують з дози 0,5 мг/доб., яку треба підтримувати щонайменш протягомтижня під ретельним наглядом за станом серцево-судинної системи. Підвищуватидозу більш ніж на 0,5 мг на тиждень не слід. Перед початком лікування хворих злегким та середнім ступенем печінкової недостатності слід зважити ризик такористь такого лікування. Застосуванняанагреліду у хворих з тяжкою недостатністю печінки не вивчалося.Застосування анагреліду у цих хворих протипоказане, (див.” Протипоказання”).

Побічна дія.Анагрелід у низьких дозах переноситься добре.Більшість випадків побічної дії бувають слабкі і минущі, при цьому непотребується специфічне лікування для їх усунення.Побічні дії у хворих з мієлопроліферативними захворюваннями різноїетіології мають практично однаковий характер і частоту. Більшість побічнихреакцій бувають слабкі, і частота їх знижується при продовжені терапії. Однак уряді випадків бувають і серйозні побічні реакції: застійна серцева недостатність,інфаркт міокарда, кардіоміопатія, кардіомегалія, повна блокада серця,мерехтіння передсердь, порушення мозкового кровообігу, перикардити, інфільтратиу легенях, пневмофіброз, легенева гіпертензія, панкреатит, гастрит, язвадванадцятипалої кишки, судомні напади. Частота виникнення побічних дійзбільшується при збільшенні дози препарату.Часті побічні реакції:головний біль, відчуття серцебиття;діарея, астенія, нудота, блювання, біль у животі;запаморочення, гарячка, нездужання;біль у спині, висипання, свербіж.Побічні реакції, які спостерігаються рідко (від 1–5% випадків):грипоподібні симптоми, застуда, фотосенсибілізація;аритмія, геморагії, гіпертензія, тромбози, стенокардія, серцеванедостатність, вазодилятація, ортастатична гіпотензія, мігрень;анемія, тромбоцитопенія, крововиливи, лімфаденопатія;атралгія, міалгія, артрит, біль у кістках;депресія, сонливість, безсоння, гіпертензія, знервованість, амнезія;втрата або збільшення ваги, набряк;риніт, носова кровотеча, синусит, пневмонія, бронхіт;пітливість, захворювання шкіри;амбліопія, порушення зору і слуху, кон’юнктивіт, аномалії полів зору,шум у вухах;інфекції сечостатевої системи, гематурія, дизурія, ноктурія, нетриманнясечі.

Протипоказання.Агрелід не слід призначати хворим:для лікування гострих, загрозливих для життяускладнень тромбоцитозу;з тяжким ступенем печінкової недостатності.

Передозування.Повідомлення про випадки передозування Агреліду відсутні.Оскільки зниження кількості тромбоцитів при терапіїанагрелідом має дозозалежний характер, можливо очікувати, що передозуванняпризведе до тромбоцитопенії, що потенційно може спричинити кровотечу. Увипадках передозування можливі токсичні явища з боку серцево-судинної іцентральної нервової системи. Виражені симптоми побічної дії.Терапія у випадках передозування.У випадку передозування хворий повинен бути підретельним медичним наглядом. Необхідно контролювати кількість тромбоцитів укрові. Поки кількість тромбоцитів не прийде до норми, приймання препарату слідприпинити.

Особливості застосування.Агрелід не слід призначати для лікування гострих,загрозливих для життя ускладнень тромбоцитозу.При застосуванні Агреліду необхідно контролюватикількість тромбоцитів у крові раз у два дні протягом першого тижня лікування,потім один раз на тиждень до досягнення підтримуючої дози препарату. У періодзниження рівня тромбоцитів (у перші 2 тижні лікування) необхідно проводитимоніторинг показників крові (гемоглобін, лейкоцити), показників функції нирок іпечінки.При різкому припиненні застосування Агрелідувідбувається підвищення кількості тромбоцитів. Таке підвищення стає очевиднимвже через 4 дні після припинення приймання препарату.Хворим на серцево-судинні захворювання, з функціональнимипорушеннями печінки при призначенні Агреліду лікар повинен зважити користь відтакої терапії з потенційним ризиком. Проведення терапії Агрелідом у цих хворихповинно відбуватися під постійним наглядом медичних працівників.Хворим на серцево-судинні захворювання передпризначенням лікування анагрелідом необхідно провести кардіологічне обстеження,а також проводити обстеження під час лікування у зв’язку з позитивниміонотропним ефектом анагреліду і можливими серцево-судинними ефектами, які включаютьвазодилятацію, тахікардію, відчуття серцебиття, застійну серцеву недостатність.При легких і середніх ступенях функціональних порушень печінки необхіднопостійно наглядати за функцією печінки з метою своєчасного виявлення ознакгепатотоксичності і кардіотоксичності. Пацієнтам з тяжким ступенем печінковоїнедостатності Агрелід протипоказаний.Дослідження безпеки та ефективність препарату увагітних і матерів, які годують груддю, не проводились. Жінки дітородного віку,які приймають анагрелід, повинні бути попереджені про можливості шкідливоговпливу на плід і повинні застосовувати контрацептиви. Анагрелід вагітним слідпризначати тільки в тому разі, коли очікувана користь перевищує потенційнийризик для плоду. Невідомо чи переходить анагрелід з організму матері, яка годуєгруддю, у молоко, тому враховуючи небезпеку препарату для дитини, рішення пропризначення препарату приймається індивідуально, залежно від необхідності йогодля матері.Діти. Рішення про призначення препарату особаммолодого віку (від 7 років і старше) з тромбоцитемією, яка є вторинним проявоммієлопроліферативних захворювань, приймається в індивідуальному порядку. Упроведених дослідженнях у дітей 7–14 років різниці в дозуванні препарату,профілі і частоті побічних явищ порівняно з дорослими не виявлено.Пацієнти похилого віку. Різниці в дозуванніпрепарату, профілі і частоті побічних явищ між пацієнтами похилого віку (старше65 років) і більш молодшими виявлено не було.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.Дослідження фармакокінетики при сумісномузастосуванні анагреліду з варфарином і дигоксином не виявили взаємодії між цимипрепаратами. Під час клінічних іспитів найбільш часто застосовували разом занагрелідом таки препарати: ацетилсаліцилова кислота, ацетомінофен, фуросемід,препарати заліза, ранітидин, гідроксисечовину, алопуринол. Клінічних проявіввзаємодії зазначених препаратів з анагрелідом не було виявлено. З практикивідомо, що сукральфат може перешкоджати всмоктуванню анагреліду у шлунково-кишковомутракті.Застосування анагреліду у пацієнтів разом з флеботомією було ефективно,як і у пацієнтів, які отримували паралельно іншу терапію, включаючигідроксисечовину, аспірин, інтерферон, радіоактивний фосфор та алкіліруючіагенти.

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці притемпературі 15 – 30°С.Термін придатності – 5 років.
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш ю я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z